Клініко-метаболічний статус поросят, хворих на анемію: його порівняльна оцінка за лікувально-профілактичних заходів

Abstract

Робота присвячена актуальній проблемі сучасного промислового свинарства – залізодефіцитній анемії у поросят раннього віку. Ця патологія характеризується значною поширеністю (до 44 % у досліджуваному господарстві) та спричиняє суттєві економічні збитки через зниження темпів росту, загальної резистентності та підвищення падежу молодняку. Необхідність ефективної профілактики зумовлена фізіологічними особливостями поросят: низькими запасами заліза при народженні, недостатнім його надходженням з молоком свиноматки та високою інтенсивністю росту. Метою дослідження було вивчення поширеності неінфекційних захворювань, зокрема анемії, у поросят в умовах ФГ «Нота»; аналіз відповідності раціонів годівлі віковим потребам; оцінка динаміки гематологічних та біохімічних показників крові у поросят в ранній постнатальний період; та порівняльна оцінка ефективності залізовмісних препаратів «Феролайф» і «Феррібіон» для профілактики анемії. Дослідження проводилися протягом 2024–2025 рр. на базі Фермерського господарства «Нота». Було проаналізовано структуру загальної захворюваності свиней, склад комбікормів та вітамінномінеральних добавок. Експериментальна частина включала формування контрольної (препарат «Феррібіон», n=10) та дослідної (препарат «Феролайф», n=10) груп поросят. Препарати вводили внутрішньом'язово дворазово (150 мг феруму на 3–4 добу та через 7 діб). Кров для гематологічних та біохімічних досліджень відбирали на 3–4 та 17–18 добу життя. 4 Застосовували загальноклінічні методи, гематологічний аналіз (гемоглобін, еритроцити, МСН, гематокрит, MCV) та біохімічне дослідження сироватки крові (залізо, мідь, загальний білок, альбуміни). Вивчено, що застосовувані у господарстві раціони годівлі свиней загалом відповідають віковим фізіологічним потребам за основними поживними речовинами та енергетичною цінністю, що демонструє планомірне коригування їх складу на різних етапах вирощування. У поросят, які не отримували додаткового заліза, на 18–20 добу життя спостерігається вірогідне (р<0,05) зниження рівня гемоглобіну (на 21,6 %) та середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті (МСН) (на 17,8 %), що свідчить про розвиток гіпохромної анемії та підтверджує критичну необхідність ранньої корекції дефіциту заліза. Встановлено, що застосування «Феролайфу» та «Феррібіону» забезпечило вірогідно вищі (р<0,001) показники вмісту гемоглобіну (124,7±4,26 г/л та 123,2±3,61 г/л відповідно), еритроцитів, МСН та гематокриту порівняно з поросятами без ферумотерапії. Суттєвої різниці в ефективності між «Феролайфом» та «Феррібіоном» не виявлено (р>0,05). На тлі застосування препаратів заліза відзначено вірогідне зростання рівня сироваткового феруму (на 22,4 %; р<0,001) та купруму (на 16,5 %; р<0,01); показники білкового обміну залишалися стабільними.