Оптимізація елементів вирощування пшениці м’якої ярої в агрокліматичних умовах Лісостепу України.

Abstract

Пшениця м’яка яра є стратегічною культурою в Лісостепу України, що забезпечує продовольчу та технологічну стабільність. Агрокліматичні коливання, підвищений ризик грибкових захворювань та нестабільна фітосанітарна ситуація роблять необхідним удосконалення технологій вирощування. Метою дворічного дослідження, проведеного у 2023–2024 роках, було визначення найефективніших комбінацій сортів пшениці, рівня мінерального живлення, фунгіцидного захисту та стимуляторів росту для підвищення продуктивності та якості м’якої ярої пшениці в різних гідротермічних умовах. Польові дослідження проводилися за трифакторною схемою, що включала два сорти («Елегія миронівська» та «Сімкода миронівська»), три рівні азоту та чотири захисно-стимулюючі варіанти обробки, застосовані у два періоди. Різниця погодних умов між вологим 2023 роком та посушливим 2024 роком дозволила оцінити адаптивні реакції сортів: вологий рік призвів до вищої густоти продуктивних стебел та маси 1000 зерен, тоді як посушливий рік спричинив зниження врожайності, але збільшив вміст білка та клейковини. Використання фунгіциду в поєднанні з мікродобривами («Протіоро, КС + Нутрівант» та «Флутривіт + Нутрівант») стабільно збільшувало врожайність обох сортів за рахунок зменшення ураження септоріозом, борошнистою росою та бурою іржею. Кореляційний аналіз підтвердив ключову роль структурних елементів культури: мінливість врожайності визначалася густотою продуктивних стебел (r = 0,72) та масою 1000 зерен (r = 0,64), тоді як продуктивність негативно корелювала з вмістом білка (r = -0,57). Результати свідчать про те, що поєднання адаптивних сортів з обробкою фунгіцидами та мікродобривами є найефективнішим способом забезпечення стабільної врожайності та високої якості зерна в змінних кліматичних умовах. Ці підходи можуть бути використані для вдосконалення технологій вирощування ярої пшениці та підвищення ефективності виробництва. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в довготривалому моніторингу ефективності комбінованих фунгіцидно-мікродобривних обробок, поглибленому вивченні фізіолого-біохімічних механізмів їхньої дії і розробці цифрових систем підтримки рішень для точного прогнозування оптимальних технологічних утручань в умовах змін клімату.