Культура і духовне життя України наприкінці 1950-х – у першій половині 60-х років

Abstract

Хрущовська «відлига» породила надії і водночас принесла розчарування. Процес оновлення суспільства розвивався надзвичайно непослідовно. Молодь, що відчувала смак свободи, прагнула рішучих змін.Те, що реформи Хрущова мали поверхневий характер, не торкалися підвалин тоталітаризму, а права,компетенції республіки істотно не змінилися – все це примушувало незгодних з існуючими порядками шукати інших шляхів досягнення національного суверенітету.Ці люди, які не змирилися з владою, а пішли далі –називалися дисидентами, що означає «незгодні».Політична «відлига» привела до «відлиги» культурної, до нової хвилі «українізації». Незважаючи на відхилення та непослідовність реформ, історичні умови сприяли новому піднесенню української культури, навіть її черговому відродженню.

Khrushchev's "thaw" gave birth to hope and at the same time brought frustration. The process of modernizing society has been extremely inconsistent. The youth who felt the taste of freedom sought a decisive change. The fact that Khrushchev's reforms were of a superficial nature did not affect the foundations of totalitarianism, and the rights, competences of the republic did not change significantly, all of which forced those who disagreed with the existing order to seek other ways to achieve national sovereignty. These people , which did not reconcile with the authorities, and went further, called dissidents, which means "disagree".The political "thaw" led to a "thaw" of the cultural, to a new wave of "Ukrainization". Despite the rejection and inconsistency. of reforms, historical conditions have contributed to a new upsurge of Ukrainian culture, even for its next revival

Хрущевская «оттепель» породила надежды и одновременно принесла разочарование. Процесс обновления общества развивался чрезвычайно непоследовательно. Молодежь, чувствовала вкус свободы, стремилась решительных перемен. Реформы Хрущева имели поверхностный характер, не касались основ тоталитаризма, а права, компетенции республики существенно не изменились - все это заставляло несогласных с существующими порядками искать другие пути достижения национального суверенитета. Этих людий не смирившихся с властью - стали называть диссидентами, что означает «несогласные».Политическая «оттепель» привела к «оттепели» культурной, к новой волне «украинизации». Несмотря на отклонение и непоследовательность реформ, исторические условия способствовали новому подъему украинской культуры, даже ее очередному возрождению.