Механізми публічного управління захистом прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід

Abstract

Досліджено особливості формування та функціонування механізмів публічного управління у сфері захисту прав людини в Україні та в практиці зарубіжних країн. Використано загальновизнані наукові підходи та методи, зокрема діалектичний метод дослідження дозволив виявити суперечності та протиріччя щодо поняття, ознак та значення механізму захисту прав людини як об’єкта публічного управління, системний метод використано для розкриття системи й специфіки практичної діяльності інституцій захисту прав людини у сфері публічного управління, метод абстрагування та узагальнення дозволив виявити перспективи розвитку механізму захисту прав людини в системі публічного управління в Україні в контексті євроінтеграційних процесів. Виявлено сутність механізмів публічного управління захистом прав людини; з’ясовано функції та складові формування механізму захисту прав людини; виявлено вітчизняну та зарубіжну практику нормативно-правового забезпечення функціонування механізму публічного управління захистом прав людини; окреслено складові системи органів публічної влади у механізмі забезпечення прав і свобод людини; виявлено механізми публічного управління в системі захисту та підтримки ВПО у Білоцерківській МТГ; подано рекомендації щодо удосконалення механізмів публічного управління захистом прав людини в умовах європейської інтеграції. Зроблено висновок, що для України адаптація кращих міжнародних практик і стандартів є ключовими у зміцненні власної системи захисту прав людини. Це передбачає законодавчі зміни для розширення повноважень омбудсмена; забезпечення його незалежності, впровадження інноваційних технологічних рішень для поліпшення доступності та ефективності роботи інституту. Особлива увага повинна бути приділена підвищенню правової обізнаності населення та розвитку культури поваги до прав людини.