Мікробіологічна стабільність свинини під впливом органічної кормової суміші, виготовленої на основі гумінових кислот

Abstract

У статті наведено результати експериментального дослідження впливу згодовування поросятам органічної кормової суміші, виготовленої на основі гумінових кислот, на мікробіологічні показники свинини під час зберігання в охолодженому вигляді. Метою роботи було визначити динаміку змін контамінації м’яса КМАФАнМ та умовно-патогенними мікроорганізмами впродовж 4 діб зберігання за температури 0 – -1 °C. Дослідження проводили на 600 поросятах контрольної та дослідної груп, утримуваних в однакових умовах. Тварини дослідної групи впродовж 60 діб отримували питну воду з додаванням органічної кормової суміші, виготовленої на основі гумінових кислот (Greenat) у дозі 2 л/т води. Після завершення відгодівлі та забою для мікробіологічного аналізу відбирали зразки м’язової тканини від 10 свиней дослідної та 10 свиней контрольної груп. Мікробіологічні дослідження зразків м’яса здійснювали відповідно до чинних стандартів, проводили підрахунок кількості мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів (КМАФАнМ), інші види бактерій ідентифікували методом MALDI-TOF на мас-спектрометрі Bruker MALDI, цим методом ідентифікували патогенні бактерії Salmonella spp., Listeria monocytogenes, Yersinia enterocolitica та дріжджі роду Rhodotorula spp. На початку дослідження рівень контамінації м’язової тканини мезофільною аеробною та факультативно-анаеробною мікрофлорою (КМАФАнМ) був практично однаковим у контрольній та дослідній групах: 1,9×10² ± 0,54 КУО/г та 1,7×10² ± 0,48 КУО/г відповідно, що свідчить про однорідність вихідних умов. У подальші дні зберігання (3–4 доба) спостерігається поступове зростання кількості мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів у м’язовій тканині тварин обох груп, що свідчить про активізацію росту мікрофлори в умовах зберігання. Абсолютні значення КМАФАнМ зростали в обох групах, темп наростання мікробного обсіменіння виявився вірогідно вищим у контролі (p < 0,05), тимчасом у дослідній групі зафіксовано лише тенденцію до зростання (p < 0,1). Ці результати узгоджуються з гіпотезою про антимікробну дію гумінових кислот, які можуть впливати як на склад кишкової мікрофлори, так і якість м’язової тканини як субстрату для мікроорганізмів після забою.