Клінічні симптоми та діагностичні алгоритми за хронічної хвороби нирок у котів

Abstract

З’ясовано, що хронічна хвороба нирок у котів є розповсюдженим синдромом поліетіологічного характеру. На ранньому етапі (І стадія) вона може виявлятися у вигляді зниженого апетиту (гіпорексії), втрати маси тіла, підвищеної спраги (полідипсії), частого сечовипускання (поліурії) та утрудненого сечовиділення (дизурії). У випадку перебігу середньої тяжкості (ІІ стадія) виникають симптоми: порушення координації рухів, епізоди втрати свідомості, підвищення артеріального тиску, блідість слизових оболонок, а також блювання, що спостерігається у 63,5 % тварин. У разі тяжкої форми (ІІІ стадія) захворювання супроводжується повною відсутністю апетиту (анорексією), виснаженням (кахексією), зменшенням кількості сечі (олігурією), блюванням, діареєю та болючістю при пальпації нирок. При дослідженні крові у котів виявили нормохромну анемію, нейтрофільний лейкоцитоз, еозинопенію, підвищений рівень сечовини, креатиніну, загального білка, ферменту АлАТ. В сечі встановили гіпостенурію, протеїнурію, глюкозурію, мікрогематурію та лейкоцитурію, в осаді сечі ‒ зернисті та гіалінові циліндри.