Методи і моделі формування екологічного моніторингу використання земель міського середовища (на прикладі регіонів України)

Abstract

Сучасний етап розвитку українських міст характеризується інтенсивними процесами урбанізації, зростанням антропогенного навантаження на територію та ускладненням екологічної ситуації. Раціональне використання міських земель і збереження їх екологічного потенціалу є одним із ключових завдань сталого розвитку. У цих умовах особливої актуальності набуває екологічний моніторинг земель міського середовища, який забезпечує своєчасне виявлення негативних змін, прогнозування екологічних ризиків і прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень. Одним із пріоритетних напрямів удосконалення екологічного моніторингу є формування його просторового забезпечення на основі сучасних геоінформаційних технологій, дистанційного зондування Землі та цифрових моделей території. Використання таких інструментів дає змогу підвищити точність оцінки стану земель, ефективно відстежувати зміни у структурі землекористування та інтегрувати екологічні дані в систему просторового планування. Незважаючи на наявність нормативно-правової бази й окремих регіональних програм спостереження за станом довкілля, в Україні відсутня єдина комплексна модель екологічного моніторингу міських земель, що враховує регіональні особливості та просторову диференціацію урбанізованих територій. Це зумовлює необхідність розроблення методів і моделей, адаптованих до національних умов, які б забезпечували узгодженість між даними спостережень, аналітичними інструментами та управлінськими рішеннями. Метою дипломної роботи є розроблення та обґрунтування методів і моделей формування екологічного моніторингу використання земель міського середовища на прикладі регіонів України, із застосуванням сучасних ГІС-технологій та просторового аналізу. Об’єктом дослідження є процес екологічного моніторингу земель у межах міського середовища, а предметом — методи, моделі та просторові механізми його формування й реалізації в регіональному розрізі. Наукова новизна роботи полягає у систематизації теоретичних засад екологічного моніторингу, удосконаленні підходів до його просторової організації та розробленні адаптивної моделі інтеграції даних для аналізу стану міських земель. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів органами місцевого самоврядування, екологічними службами та науковими установами для підвищення ефективності управління землекористуванням і зменшення екологічних ризиків у містах України.