Питання кваліфікції посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК України)

Abstract

Стаття присвячена дослідженню питань кваліфікації посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК України) як одного з найнебезпечнішого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України в сучасних умовах. Процес державотворення в умовах здійснення росією відкритої війни проти України характеризується низьким рівнем внутрішньої та зовнішньої стабільності держави і високим ступенем уразливості устоїв конституційного ладу. Загроза основам національної безпеки України створюється не лише при спробі насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а й при посяганні на життя осіб, які займають важливі посади в органах державної влади та відіграють важливу роль у політичному житті країни. Очевидним є той факт, що в умовах надзвичайних кризових ситуацій (війна, воєнний або надзвичайний стан) посягання на державних діячів як осіб, що безпосередньо відповідають за вироблення та прийняття політично важливих рішень, може спричинити виникнення прямої загрози національній безпеці. Тому в сучасних умовах посягання на життя державного чи громадського діяча становить підвищену суспільну небезпечність. При оцінці суспільної небезпечності посягання на життя державного чи громадського діяча слід враховувати ще один аспект. Особливістю сучасного етапу державотворення в Україні є досить помітна тенденція до персоналізації влади. Тому державна влада ототожнюється в суспільстві з особистістю її носія – державного чи громадського діяча і значною мірою залежить від його популярності. За таких умов посягання на життя державних чи громадських діячів може призвести до зниження ефективності державного управління, підриву політичної стабільності суспільства, падіння авторитету влади й держави серед населення, зміни внутрішньої та зовнішньої політики країни, небезпеки неконституційної зміни державної влади та втручання у внутрішні справи України інших держав. Навіть створення такої загрози є виключно суспільно небезпечним. Злочин, передбачений ст. 112 КК України, активно вивчався і коментувався багатьма вітчизняними дослідниками. Однак в працях більшості науковців такий злочин як посягання на життя державного чи громадського діяча розглядався як правило лише опосередковано, у рамках загальної характеристики кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки або коментування окремих положень кримінального законодавства. Однак на сьогодні за практичною відсутністю сучасної судової практики застосування ст. 112 КК потребує поглибленого наукового аналізу та вдосконалення раніше існуючих теоретичних поглядів щодо кваліфікації цього злочину.