Формування продуктивності кукурудзи залежно від позакореневих підживлень в умовах ФГ «Бондарчук» Звенигородського району Черкаської області

Abstract

Дослідження підтвердили пряму залежність між застосуванням позакореневих підживлень та розвитком асиміляційного апарату кукурудзи, зокрема площі листкової поверхні, а також розмірів верхнього та прикачанного листків. Встановлено, що додаткове живлення сприяє інтенсифікації ростових процесів: висота рослин збільшується на 1,0–14,5 см, а висота кріплення качанів зростає на 1,2–9,6 см порівняно з контрольними варіантами. Важливим технологічним ефектом підживлень є підвищення стійкості посівів до вилягання. Зменшення кількості полеглих рослин пояснюється активізацією внутрішніх біохімічних процесів, що стимулює кращий розвиток механічних тканин стебла. Крім того, у фазу повної стиглості в організмі таких рослин спостерігається вища концентрація живих клітин порівняно з відмерлими, що подовжує функціональну стабільність стеблостою. У розрізі врожайності лідером став гібрид DKC 3560, який сформував показник 12,24 т/га. Загалом використання мікродобрив у позакореневі підживлення дозволило отримати прибавку врожаю в межах 0,3–2,3 т/га. Найвищу біологічну ефективність продемонструвало добриво Нутрівант Плюс зерновий, використання якого забезпечило максимальну продуктивність досліджуваних гібридів. Економічна оцінка підтвердила доцільність інтенсифікації живлення. Одноразова обробка по листу підвищила рентабельність на 17,3 %, тоді як дворазове внесення забезпечило приріст цього показника на 31,4 %. Найбільш фінансово виправданим та продуктивним підходом визначено застосування мікродобрива Нутрівант Плюс зерновий у критичні фази розвитку культури - 5–7 та 10–12 листків, що гарантує рівень рентабельності в межах 104,5–115,2 %.