Локальний інфраструктурний розвиток сільських територій України в умовах війни та повоєнного відродження

Abstract

Встановлено, що термін «інфраструктурний розвиток сільських територій» охоплює два поняття: перший, розширений, включає розвиток виробничої, транспортної, соціальної та інших секторів інфраструктури; другий, галузевий, акцентує увагу на розвитку транспортної (усі галузі транспорту) у вужчому значенні - дорожньо-транспортної інфраструктури, в більш проблемному аспекті – автомобільних доріг місцевого значення або сільських шляхів. Відзначено, що роль сільських шляхів надзвичайно багатогранна, а особливо унікальна щодо забезпечення доступності до віддалених і малих сіл та продуктивних сільськогосподарських угідь, які забезпечують формування основних товарних обсягів (зернових, кукурудзи й інших) продуктів. Висвітлено основні проблеми, які притаманні сільським шляхам (або технологічним дорогам), зокрема: низька щільність автодоріг, незавершеність формування дорожньої мережі з твердим покриттям, нерозрахованість дорожнього полотна і мостових переходів на пропуск великовагових транспортних засобів, невисока якість і незадовільний транспортно-експлуатаційний стан, відсутність ефективної системи формування місцевих дорожніх фондів для ремонту та експлуатаційного утримання технологічних доріг та ін. Унаслідок втрати внутрішньогосподарськими шляхами власників виникли значні ризики функціонування місцевих автомобільних доріг, зокрема, відбувалася їх хаотична руйнація (збільшення ямковості, вибоїн, повна руйнація окремих ділянок дорожнього полотна) без перспектив елементарного відновлення.