Продуктивність кукурудзи залежно від впливу технологічних факторів

Abstract

Проведеними дослідженнями встановлено, що зі збільшенням густоти стеблостою спостерігається зниження маси окремої рослини кукурудзи, проте водночас зростає сумарна біомаса та врожайність посівів у цілому. Це явище пояснюється більш ефективним використанням фотосинтетично активної радіації та оптимальнішим залученням елементів живлення у щільніших агрофітоценозах. Найвищі показники врожайності зерна кукурудзи у середньому за роки досліджень були зафіксовані при ширині міжряддя 45 см і густоті 60 тис. рослин/га — 7,49 т/га, а також за густоти 80 тис. рослин/га — 7,39 т/га. В обох випадках урожайність перевищувала контрольні варіанти на 0,74 і 0,64 т/га відповідно, що свідчить про значний вплив параметрів просторового розміщення рослин на формування продуктивності культури. Разом із підвищенням врожайності відзначено і позитивний економічний ефект. Найвищі показники економічної ефективності вирощування кукурудзи досягалися за густоти стояння 60–80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 45 см. У цих варіантах рівень рентабельності становив 142–148%, що перевищувало контроль і свідчить про доцільність застосування вказаних елементів технології у виробничих умовах. Таким чином, оптимальним для формування високої врожайності та забезпечення стабільної економічної ефективності є поєднання міжряддя 45 см із густотою стояння рослин у межах 60–80 тис./га, що створює найбільш сприятливі умови для росту, розвитку та продуктивності кукурудзи. The conducted research revealed that with increasing plant density, the biomass of an individual maize plant decreases; however, the overall biomass and grain yield per unit area increase. This phenomenon can be explained by more efficient utilization of photosynthetically active radiation and a more balanced uptake of nutrients within denser agrocenoses. The highest grain yields of maize, on average over the years of the study, were recorded at a row spacing of 45 cm with a plant density of 60,000 plants/ha — 7.49 t/ha, as well as at a density of 80,000 plants/ha — 7.39 t/ha. In both cases, the yields exceeded the control variants by 0.74 and 0.64 t/ha, respectively, which demonstrates the significant impact of spatial plant arrangement on crop productivity. Along with the increase in yield, a positive economic effect was also observed. The best economic performance of maize cultivation was achieved at plant densities of 60,000–80,000 plants/ha with 45 cm row spacing. Under these conditions, the profitability level reached 142–148%, which exceeded the control and confirmed the feasibility of implementing these technological elements in production practice. Thus, the combination of 45 cm row spacing with a plant density in the range of 60,000–80,000 plants/ha can be considered optimal for ensuring both high productivity and stable economic efficiency, as it provides the most favorable conditions for maize growth, development, and yield formation.