Ефективність згодовування різних доз bypass сої високопродуктивним коровам у перші 100 днів лактації із використанням протеїнату Цинку

Abstract

У статті висвітлено актуальність балансування раціонів високопродуктивних корів за вмістом важкорозчинної фракції протеїну, що проходить через передшлунки без ферментації, а також розглядається ефективність використання захищених від розщеплення у рубці білкових добавок на основі bypass сої. Обґрунтовано, розроблено та випробувано високоенергетичну білкову добавку із захищеним протеїном, а також досліджено її вплив на молочну продуктивність та якість молока лактуючих корів. Дослідження проводили у ТОВ “Ресільєнт Матюші” (с. Матюші, Білоцерківський район, Київська область) на коровах української чорно-рябої молочної породи після першої лактації, які перебували у другій половині сухостійного періоду. На основі аналізу поживності кормів було розроблено протеїново-мінеральну добавку з оптимальним співвідношення захищеного білка та органічного цинку. Експеримент тривав 85 днів і включав чотири групи корів по 10 голів у кожній. Тварини отримували збалансовані раціони, які містили різні рівні bypass сої (від 2 до 3 кг на голову) та органічного цинку (50 % від норми у 4-й дослідній групі). Аналіз хімічного складу кормів та поживної цінності раціонів показав, що оптимальним рівнем нерозщеплюваного протеїну є 40 % від загально- го вмісту сирого протеїну. Включення до раціону bypass сої у кількості 2–3 кг на голову дозволяло підвищити молочну продуктивність на 1,2–2,3 кг або на 2,3–4,3 % у порівнянні з контрольною групою. Найвищі надої натурального молока отримано у корів 4-ї дослідної групи, які отримували 2 кг bypass сої, 1 кг якої був додатково збагачений органічним цинком у кількості 50 % від норми. У цій групі середньодобовий надій був вищим на 2,8 кг або на 5,3 %, а надій молока 4 %-ї жирності перевищував контрольну групу на 3,3 кг або 6,9 % (P < 0,001). Дослідження також показали, що використання захищених білкових добавок впливає на якісні показники молока. Вміст жиру у молоці дослідних корів (крім 4-ї групи) був нижчим на 0,04–0,05 %, що пояснюється зміною балансу енергетичного обміну при підвищеному споживанні протеїну. Водночас вміст білка у молоці піддослідних корів був вищим порівняно з контролем, що свідчить про поліпшення азотного обміну в організмі. Економічний аналіз показав, що використання bypass-продуктів позитивно впливає на собівартість виробництва молока. Найнижчі витрати на 1 кг молока зафіксовано у 4-й дослідній групі (5,82 грн), що на 3,3 % менше порівняно з контрольною групою. Вартість молока у цій групі зросла на 1,8 % у порівнянні з контролем, а загальний дохід на одну корову був найвищим серед усіх груп.