Інноваційні підходи до відновлення популяцій мисливських тварин у лісових екосистемах: огляд

Abstract

В умовах глобальної динаміки клімату та інтенсифікації ан- тропогенного навантаження на довкілля неминучими стають суттєві зміни у тваринному світі. Масштабна хімізація процесів догляду в лісовому та сільському господарстві, практика розорю- вання прируслових угідь, скорочення площ природних лук нега- тивно впливає на процеси розмноження та розвитку більшості мисливських тварин. Характерними для різних регіонів України на сьогодні є тенденції суттєвого звуження їх природних біотопів. Метою дослідження є аналіз сучасних напрямів відновлення популяцій мисливських тварин та підвищення їх продуктивності у лісових екосистемах. Методологія складена аналітично-синтетич- ними методами, систематизацією та абстракцією, порівнянням, узагальненням, що дало змогу визначити причинно-наслідкові зв’язки, детермінуючі чинники та передумови. Теоретико-мето- дологічна основа дослідження формувалась із актуальних пер- шоджерел із видань, що індексуються у провідних базах даних (Scopus, Web of Science). Критеріями включення та виключення публікацій слугував просторово-часовий індикатор та рівень до- стовірності інформації. У дослідженні з’ясовано, що мисливські угіддя України, по- рівняно з угіддями розвинених європейських країн, характеризу- ються невисокою продуктивністю. Аналіз офіційних статистич- них даних переконливо свідчить про низьку ефективність веден- ня мисливського господарства в різних регіонах. Визначено, що незважаючи на регульовані невеликі обсяги добування основних мисливських тварин, чисельність їх популяцій не зростає, а ок- ремих видів – подекуди навіть зменшується. Проаналізовано ос- новні інн оваційні підходи до відновлення популяцій мисливських тварин у лісових екосистемах, зокрема – максимальне скорочення втрат тварин за проведення ефективних охоронних, біотехнічних та ветеринарних заходів; відбір малопродуктивних, менш життє- здатних і схильних до еміграції особин молодших вікових груп; елімінація старих тварин; формування високопродуктивних попу- ляцій завдяки утриманню оптимальної кількості середньовікових груп; селективний відстріл серед інших вікових груп. Визначено роль у цьому процесі раціональної організації ведення лісомис- ливського господарства та ключові завдання перспективного роз- витку лісомисливського господарства.In the context of global climate dynamics and intensifi cation of anthropogenic pressure on the environment, signifi cant changes in the animal world are inevitable. Large-scale chemicalisation of maintenance processes in forestry and agriculture, the practice of streamside lands, reduction of meadows negatively aff ects the reproduction and development processes of most game animals. Characteristic for diff erent regions of Ukraine today are the tendencies of signifi cant narrowing of their natural biotopes. The purpose of the study is to analyze modern directions of restoration of populations of hunting animals and to increase their productivity in forest ecosystems. The methodology is composed by analytical-synthetic methods, systematization and abstraction, comparison, generalization, which made it possible to identify cause-eff ect relationships, determining factors and preconditions. The theoretical and methodological basis of the study was formed from relevant primary sources from publications that are indexed in leading databases (Scopus, Web of Science). The criteria for inclusion and exclusion of publications were a spatial-time indicator and the level of information reliability. The study reveals that the hunting areas of Ukraine are characterized by low productivity in comparison with those of developed European countries. The offi cial statistical data analysis is convincingly indicating the low effi ciency of hunting management in diff erent regions. It was determined that despite the regulated small volumes of the main game animals, the number of their populations does not increase, and some species sometimes even decrease. The main innovative approaches to the restoration of populations of game animals in forest ecosystems are analyzed, including the maximum reduction of animal losses by carrying out eff ective protective, biotechnical and veterinary measures; formation of highly productive populations by maintaining the optimal number of medieval groups; selection of low-productive, less viable and emigration-prone individuals of younger age groups; elimination of old animals; formation of highly productive populations by keeping an optimal number of middle-aged groups; selective shooting among other age groups. The role in this process of rational organization of forest hunting management and key tasks of prospective development of forest hunting management are defi ned.