Особливості розвитку патологічного процесу за гельмінтозної інвазії

Abstract

У статті узагальнені особливості розвитку патологічного процесу за гельмінтозної інвазії, які висвітлені у вітчизняних та зарубіжних публікаціях. Зокрема, в літературі є повідомлення про те, що антигени гельмінтів стимулюють Т- та В-системи імунітету, призводять до нагромадження імуноглобулінів ІgМ, IgG та IgА та ін. Висвітлено матеріал про здатність гельмінтів пригнічувати імунні реакції живителів у відповідь на інфікуючі макроорганізм антигени паразитарної, бактерійної та вірусної природи. Велика увага у публікаціях приділяється особливостям прояву клітинного та гуморального імунітету, який залежить від виду гельмінта, дози та кратності ураження, стадії розвитку інвазійного процесу. За гельмінтозів має місце певний дисбаланс гуморальних та клітинних факторів імунітету. Пригнічення імунної відповіді зумовлює зниження ефективності дегельмінтизації, підвищену сприйнятливість до повторного ураження. Водночас багато джерел відзначають, що успіх застосування антигельмінтиків значною мірою залежить від їх впливу на захисні механізми інвазованого організму. Зниження рівня імунобіологічного захисту зумовлює підвищення ступеня супер- і реінвазії гельмінтами та іншими паразитами, ускладнення гельмінтозного процесу хворобами асоціативної етіології. В статье обобщены особенности развития патологического процесса при гельминтозной инвазии, которые освещены в отечественных и зарубежных публикациях. В частности имеются сообщения о том, что антигены гельминтов стимулируют Т- та В-системы иммунитета, приводят к накоплению иммуноглобулинов ІgМ, IgG, IgА и др. Изложен материал о способности гельминтов угнетать иммунные реакции хозяина в ответ на инфицирующие макроорганизм антигены паразитарной, бактерийной и вирусной природы. Большое внимание в публикациях уделяется особенностям проявления клеточного и гуморального иммунитета, который зависит от вида гельминта, дозы и кратности заражения, стадии развития инвазионного процесса. При гельминтозах имеет место соответствующий дисбаланс гуморальных и клеточных факторов иммунитета. Угнетение иммунного ответа приводит к снижению эффективности дегельминтизации, повышенной восприимчивости к повторным заражениям. В то же время многие источники отмечают, что успех использования антгельминтиков в значительной степени зависит от их влияния на защитные механизмы инвазированного организма. Снижение уровня иммунобиологической защиты приводит к повышению степени супер- и реинвазии гельминтами и другими паразитами, обложнению гельминтозного процесса заболеваниями ассоциативной этиологии.