До дискурсу створення терапевтичної казки: традиції та новаторство

Abstract

Вступ. Питання механізму створення народної казки не втратило своєї актуальності, незважаючи на велику кількість фундаментальних досліджень. Натепер психологи різних напрямів є затребуваними на ринку праці. Серед них – казкотерапевти. Терапевтична казка є основним засобом реабілітації особистості, який використовується в казкотерапії. Методи. Методологія дослідження поєднує праці фольклористів і психологів із питань історії розвитку, дослідження, сюжетотворення та структури казки як джерела самоідентифікації особистості, тому було використано описовий і метод системного аналізу. Результати. Уперше закцентовано увагу на необхідності спільної праці фольклористів-казкознавців та психологів-казкотерапевтів над проблемами практичного використання традиційного казкознавства. Порушено питання розуміння професійних функцій казкотерапевта й існування теорії казкотерапії. Закцентовано на доречному й етичному його використанні у фольклорі та психології. Вивчаючи казку як смислову та ідейну сутність, простежено її зв'язок із суміжними науками (філософія, психологія, соціологія й ін.), вказано на можливості запозичення методик впливу на людину, деталізовано структуру терапевтичної казки. Звернено увагу на зв'язок між народною та лікувальною казкою, зважаючи на проблеми сприйняття казки як розважальної, виховної, інформативної та психотерапевтичної. Висновки. Спростовано підхід до використання запозиченого чужого практичного компоненту тренінгів із казкотерапії. Зазначено, що залежно від виду (про тварин, чарівні, побутові), казки мають межі фантазування й усталену структуру, із порушенням яких втрачається не лише жанрова особливість, а й функціональне призначення текстів. Переглянувши збірники народних казок, психотерапевт, логопед, дифектолог, педагог зможе зрозуміти як створити казку, не порушуючи народного зразка. Можливим є припущення, що в народі казки розказували також із корекційною метою (окрім дидактичної), вірячи в силу слова, яке здатне змінювати сценарій життя людини та загоїти рани душі. Натепер, в умовах війни, коли потреба у психологічному лікуванні постала настільки гостро, саме українським фахівцям педагогіки, психології, фольклористики доводиться стикатися з викликами лікування словом.