Реформування законодавства про благодійні організації в Україні та Китаї

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена певною невизначеністю питань, пов’язаних з правовою регламентацією діяльності благодійних організацій. Метою дослідження є проведення всебічного аналізу правової регламентації благодійної діяльності в Китайській Народній Республіці та Україні для використання позитивного досвіду в українській державі. Проаналізовано процес реформування законодавства цих країн у сфері благодійництва, виявлено хиби й позитивні практики. Автор стверджує, що процес реформування законодавства в Китаї у сфері діяльності благодійних організацій був тривалим і поступовим. Попри численні позитивні практики, воно має й певні хиби. Україна може використати досвід реформування китайського законодавства про благодійні організації для вдосконалення власних національних нормативів у сфері благодійництва, зокрема запровадження соціального підприємництва, метою якого є не лише отримання прибутку, а й досягнення загального блага, рейтингування благодійних організацій, відкритість для громадськості. Як висновок, зазначено, що реалізація доброчинності та благодійної допомоги потребує від України розроблення й упровадження сучасних політичних, правових, організаційних, фінансових інструментів підтримки та розвитку інституту благодійництва й суб’єктів, які займаються такою діяльністю. Обґрунтовано необхідність розмежування форм благодійництва та доведено необхідність їх правової регламентації. Під час написання статті автор використовував загальнонаукові й спеціально-юридичні методи та комплексний підхід. Практична значущість дослідження полягає в тому, що автор окреслив найдоцільніші заходи щодо вдосконалення правового регулювання благодійної діяльності в Україні та визначення прозорих процедур її здійснення, з огляду на позитивний досвід і хиби в законодавстві Китайської Народної Республіки.