Просторовий аналіз і оптимізація трелювальної інфраструктури філії «Великобичківське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України»

Abstract

Результати дослідження просторової організації трелювальної інфраструктури у лісових господарствах Карпатського регіону свідчать про необхідність оптимізації існуючої мережі волоків. Просторовий аналіз показав, що значна частина пасічних трелювальних волоків першого порядку має довжину до 200 м, що обумовлено значною протяжністю магістральних трелювальних волоків та наявністю лісових автомобільних доріг у безпосередній близькості до досліджуваної ділянки. Встановлено, що загальна протяжність волоків на дослідній території становить 4,1 км, з яких трелювальні волоки складають 58,8 % загальної довжини. При цьому пасічні волоки другого порядку мають незначну частку (2,0 %). Довжина магістральних волоків варіюється у межах 500–700 м, що вказує на необхідність раціонального планування їх розташування для зменшення впливу на лісові екосистеми. Аналіз відстаней між волоками показав, що у 77,6 % випадків вони не перевищують 40 м, а у 22,4 % випадків – розташовані на відстані менш ніж 20 м один від одного, що може спричиняти підвищене ущільнення ґрунту та зростання ерозійних процесів. Застосування сучасних геоінформаційних технологій та дистанційного зондування Землі дозволяє більш точно визначати оптимальні маршрути трелювання, мінімізуючи негативний вплив на довкілля. Результати дослідження можуть бути використані для розробки рекомендацій щодо оптимізації трелювальної інфраструктури у Карпатському регіоні, що сприятиме підвищенню ефективності лісозаготівельних робіт, зниженню екологічного навантаження та забезпеченню сталого лісокористування відповідно до європейських екологічних стандартів.