Histomorphological characteristics of bone replacement in rabbits with hydroxyapatite ceramics and Platelet-Rich Fibrin

Abstract

Представлено результати гістоморфологічного дослідження кісткових регенератів кролів після остеозаміщення фібрином, збагаченим тромбоцитами, та його комбінації з гранулами гідроксиапатиту з β-трикальційфосфатом у губчастій та компактній кістковій тканині у різні терміни репаративного остеогенезу. Сформовано 3 групи кролів. У контрольній групі дефекти залишали загоюватися під кров’яним згустком. Кісткові ушкодження у першій дослідній групі були заповнені фібрином, збагаченим тромбоцитами, у другій – комбінацією фібрину, збагаченого тромбоцитами, та гідроксиапатиту з β-трикальційфосфатом. Усі тварини перебували в однакових умовах годівлі та утримання, мали необмежений доступ до води. Протягом дослідження за кролями вели клінічні спостереження. Тварин виводили з досліду на 14-у, 21-у та 42-у добу, відбирали зразки кісткової тканини, проводили їх фіксацію, декальцинацію, зневоднення у спиртах зростаючої концентрації та заливку в парафін. У представленому дослідженні, найбільш імовірно, новоутворена кісткова тканина, формується саме за рахунок остеоіндукції у дослідних групах. За використання гранул гідроксиапатиту та β-трикальційфосфату з фібрином, збагаченим тромбоцитами, кістковий регенерат виявляється між гранулами композиту та не пов’язаний контактом із материнською кісткою. Його осередки з’являються в різних місцях дефекту. В губчастій кістковій тканині на 21-у добу регенерація більш повноцінно та швидше перебігала в другій дослідній групі, про що свідчили значна щільність клітин остеобластичного ряду, товщина кісткових балок та їх об’єм, який заповнював місце дефекту. На 42-у добу в другій дослідній групі за використання комбінації аутобіоматеріалу та гранул гідроксиапатиту з β-трикальційфосфатом регенерат містив значно більшу кількість остеогенних клітин в товщі трабекул, що свідчило про інтенсивніший перебіг репаративного остеогенезу у порівнянні з першою дослідною та контрольною групами. В компактній кістці на 21-у добу регенерація більш повноцінно та швидше перебігали в другій дослідній групі. На 42-у добу за ступенем зрілості кісткового регенерату, кальцій-фосфатна кераміка в комбінації з фібрином, збагаченим тромбоцитами, найбільш виражено оптимізує репаративний остеогенез. За ступенем інтенсивності процесу остеорегенерації групи можна розмістити в наступній послідовності: контроль ˂PRF˂PRF+HA/β-TCP–700. За гістоморфологічними характеристиками поєднання гідроксиапату з β-трикальційфосфатом та фібрину, збагаченого тромбоцитами, надає більшої остеоіндукції композитному матеріалу, що підтверджується високою клітинною щільністю, а саме остеобластів та остеоцитів. Застосування PRF у комбінації з іншими матеріалами може стати перспективним для корекції репаративного остеогенезу в умовах обмеженого чи зниженого регенеративного потенціалу кісткової тканини.