Аналіз внесення добрив у стави за інтенсивної технології вирощування риби

Abstract

При аналізі гідрохімічного стану водойм господарства встановили, що за окремими показниками він не відповідав нормам встановленим для типових водойм рибницьких господарств. При одноразовому внесенні гноївки великої рогатої худоби вміст розчиненого у воді кисню був в межах 6,5–4,7 мг/л, перманганатна окиснюваность – 9,9–12,8 мгО/л, вміст амонійного азоту та мінерального фосфору – 0,9–1,1 мгN/ та 0,06–0,2 мгР/л відповідно. При дворазовому внесенні гноївки великої рогатої худоби відмітили, що водневий показник становив 6,8–7,0, вміст розчиненого у воді кисню – 4,0–4,2 мг/л, показник перманганатної окиснюваності – 13,5–14,9 мгО/л, вміст амонійного азоту та мінерального фосфору – 1,8–2,0 та 0,2–0,4 мг/л відповідно. Після внесення мінеральних добрив гідрохімічні показники збільшилися (водневий показник змінився в лужну сторону до 7,8, вміст розчиненого у воді кисню до 10,0 мг/л, вміст амонійного азоту до 2 мг/л та мінерального фосфору до 0,3 мгР/л). Середньосезонні показники чисельності та біомаси зоопланктону в І варіанті досліду становили відповідно 271,45 тис. екз./м3 та 11,87 г/м3; у ІІ варіанті – 257,9 та 13,21 г/м3. Зоопланктон у ставах усіх варіантів досліду був добре розвинений і зумовлений розвитком більшою мірою гіллястовусих (до 45,7–56,4 % біомаси) та веслоногих (до 36,5–45,0 % біомаси) ракоподібних. Середньосезонні показники зообентосних організмів у дослідних ставах господарства були на однаковому рівні і становили 305,0 та 312,8 екз./м2/г, що в повній мірі забезпечувало рибу кормами природного походження.