Оцінка санітарного стану ясеневих насаджень філії «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» ДП «Ліси України»

Abstract

Робота виконана на актуальну тему, оскільки насадження ясеня звичайного мають велике господарське та екологічне значення, але їхній стан у багатьох регіонах погіршився. Водночас поширення чинників ослаблення ясенових насаджень та вплив на їхні ріст і стан ще вивчені фрагментарно. У зв’язку із цим є актуальним проведення наших досліджень, спрямованих на виявлення основних чинників погіршення стану ясеня звичайного, особливостей їхнього поширення у регіоні та у насадженнях, оцінювання шкідливості та розробку заходів щодо зменшення негативного впливу чинників ослаблення цієї породи. Визначено основні біотичні чинники ослаблення ясенових насаджень: - листя ясеня пошкоджують шпанська мушка (Lytta vesicatoria), ясенові пильщики (Tomostethus nigritus та Macrophya punctumalbum) і ясеновий слизистий довгоносик (Stereonychus fraxini), причому зростання шкідливості останнього виду вперше виявлено на сході України; – стовбури ясеня заселяють переважно ясенові лубоїди: великий (Hylesinus crenatus), строкатий (Hylesinus fraxini) та оливковий (Hylesinus toranio); – серед хвороб поширені бактеріоз (туберкульоз – збудник Pseudomonas syringae pv. savastanoi), халаровий некроз ясеня (збудник – Hymenoscyphus fraxineus), стовбурові та окоренкові гнилі. Збудниками гнилей ясеня є трутовик димчастий (Bjerkandera fumosa (Pers.) P. Karst.), трутовик справжній (Fomes fomentarius (L.) Fr.), трутовик плоский (Ganoderma applanatum (Pers.) Pat.), трутовик сірчано-жовтий (Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill), оксипорус тополевий (Oxyporus populinus (Schumach.) Donk), трутовик несправжній (Phellinus nigricans (Fr.) P. Karst.), схізофіл звичайний (Schizophyllum commune Fr.). Окоренкову гниль найчастіше спричиняв опеньок (Armillaria sp.). Одержані дані мають практичне значення для лісового господарства. Так проведені дослідження дали змогу рекомендувати: зменшити вік стиглості ясенових насаджень за наявності ризику зменшення якості деревини; використовувати запропоновану шкалу оцінювання санітарного стану ясеня звичайного з урахуванням рівня дефоліації, поширення сухих гілок і водяних пагонів; здійснювати нагляд за поширенням чинників ослаблення ясенових насаджень на ключових ділянках, які визначати з урахуванням віку та походження насаджень, а також даних про відпад дерев у попередні роки; звернути увагу на симптоми інвазійного захворювання – халарового некрозу; застосовувати частку пізньої деревини як індикатор стану насаджень