Оцінка корів-первісток різних генотипів за показниками розвитку вимені та молоковиведення

Abstract

Останнім часом важливим елементом підвищення генетичних ознак молочної худоби на товарних фермах є застосування міжпородного схрещування (кросбридингу). Застосування кросбридингу дає можливість використовувати різноманітні адитивні генетичні рівні між породами для вирощування особин з вищим економічним потенціалом. Метою цієї роботи було проаналізувати розвиток показників вимені у кросбредних первісток порівняно з чистопородними аналогами та вивчити показники молоковиведення у період роздоювання. Дослідження проводили на первістках української чорно-рябої молочної породи та помісях першого покоління, отриманих в результаті схрещування зі швіцькою породою і на українській червоно-рябій молочній породі та помісях першого покоління, отриманих у результаті схрещування української червоно-рябої молочної з монбельярдською породою. В обох господарствах було сформовано по дві групи чистопородних та помісних первісток. В цих господарствах застосовується однотипна цілорічна годівля корів повнораціонними кормосумішами. Дослідження проводили на тваринах у період роздою (2–3 місяць лактації). Встановлено, що помісні первістки, отримані в результаті схрещування червоно-рябих і монбельярдських порід, переважали чистопородних червоно-рябих аналогів за показниками промірів та індексів вимені. Протилежна ситуація спостерігалась у помісних первісток, отриманих в результаті схрещування чорно-рябих і швіцьких порід, котрі поступались за даними ознаками чистопородним чорно-рябим аналогам. У чистопородних чорно- та червоно-рябих корів показники разового і добового надоїв були вищими, ніж у помісних. Також у чистопородних первісток була довшою тривалість разового доїння, показники середньої та максимальної інтенсивності молоковиведення і видоєнність за перші 3 хвилини. Перспективи подальших досліджень полягають у вивчені продуктивності за закінчену лактацію, якісного складу молока та тривалості сервіс-періоду.