Вплив способу видалення і зберігання гною на якість органічної продукції

Abstract

Метою цієї роботи було порівняння впливу складу гною за різних способів його видалення та зберігання на забруднення довкілля. Дослідження проводили у трьох господарствах Київської області з різними способами видалення, зберігання та переробки гною: з використанням глибокої довгонезмінюваної соломʼяної підстилки (видалення гною тричі на рік); з переробкою гною в біореакторі-ферментері закритого типу; з відстоюванням гною у лагунах відкритого типу. У всіх господарствах середньорічне поголівʼя становить 400 дійних корів. Проби для аналізу гною (відходів переробки) відбирали за добу до вивезення в поле. Середня добова температура повітря при відборі проб становила +21,3 °С. За сумою вмісту Азоту, Фосфору та Калію у 1 кг добрив найвищі показники спостерігали за варіанту утримання на глибокій підстилці – 7,69 г. Найменше цих елементів було у добриві, отриманому в результаті зберігання у лагуні – 6,16 г. За варіанту переробки гною у біореакторі-ферментері спостерігали проміжні показники – 6,69 г. Найвищий показник вологості гною був за зберігання в лагуні – 95,25 %, що на 19,71 % та 1,38 % більше порівняно з варіантом накопичення і зберігання у приміщенні (глибока підстилка) та в біореакторі-ферментері. Найменша кількість насіння бурʼянів була за зберігання на глибокій підстилці – 84 шт/мл, що на 19 та 23 шт/мл менше, ніж за переробки у біореакторі-ферментері та зберігання у лагуні. Показник схожості бурʼянів, котрий є дуже важливим з точки зору майбутнього використання гною як органічного добрива, загалом за всіх варіантів зберігання (переробки) мав неоднозначні показники. Показник схожості бурʼянів за зберігання на глибокій підстилці становив 5,72 %, що на 3,14 та 4,42 % менше, ніж за переробки у біореакторі-ферментері та в лагуні. Найбільші викиди N2O (оксид азоту), були за варіанту зберігання гною в лагуні – 40712,45 кг, що на 39781,88 кг більше, ніж за варіантів зберігання на глибокій підстилці та у біореакторі-ферментері. Вміст Азоту, Фосфору, Калію та органічної речовини добрива, отриманого з 1 кг гною із глибокої підстилки, переважав аналогічні показники інших способів зберігання за рахунок щоденного внесення соломи.