Лексичні одиниці в медіатекстах про російсько-українську війну: мовна актуалізація і доцільність уживання.

Abstract

У статті на матеріалі сучасних медіатекстів про російсько-українську війну проаналізовано лексичні одиниці та термінологію. Зауважено, що сьогодні перед журналістами стоїть потреба точного інформування авдиторії, тобто створення якісних новин, аби протистояти деструктивній російській пропаганді. В умовах війни важливого значення набуває вибір коректної лексики та правильне використання військової термінології. У зв’язку з цим у статті закцентовано увагу на некоректних номінаціях і простежено тенденцію їхнього використання в ЗМІ. На основі рекомендацій Комісії із журналістської етики подано релевантні відповідники, що корелюють із правилами журналістської етики й мовної норми. Досліджено, що найчастіше на позначення подій в Україні після 24 лютого 2022 року медійники оперують конструкціями «російсько-українська війна», «збройна агресія», «широкомасштабне вторгнення», «повномасштабне вторгнення», «агресія рф» тощо, не диференціюючи їх. Аналіз журналістських текстів засвідчив сплутування вживання паронімів воєнний / воєнна / воєнне / воєнні і військовий / військова / військове / військові, що призводить до лексичних анормативів. Установлено, що працівники ЗМІ здебільшого правильно вживають конструкції «воєнні дії» і «бойові дії», розрізняючи їх і не замінюючи як синоніми. Схарактеризовано тенденційні медіаномінації на позначення осіб, які через активні бойові дії тимчасово переселилися в інші регіони країни або виїхали за кордон. З’ясовано, що для називання ворога медіафахівці радять послуговуватися офіційним формулюванням «російські окупаційні війська», також використовувати терміни «окупанти», «загарбники», «російські терористи» (якщо описані дії мають ознаки терористичних), проте уникати евфемізованої лексеми «орки».