Сучасний стан та тенденції формування міжгалузевих відносин в агропродовольчому комплексі України

Abstract

У статті розглядаються особливості міжгалузевих відносин у агропродовольчому комплексі країни із урахуванням їх впливу на створення доданої вартості за видами економічної діяльності. Доведено необхідність забезпечення принципу еквівалентного міжгалузевого обміну та складових, які сприяють нарощенню доданої вартості. Встановлено, на упродовж 2010–2018 рр. вартість валової продукції сільського господарства в цінах звітного року зросла в 4,6 рази, однак в порівняльних цінах 2016 р. Спостерігається зростання лише в 1,41 рази, що є свідченням впливу інфляційного чинника. Визначено, що частка переробної промисловості у 2010–2018 рр. В структурі валового внутрішнього продукту знизилась на 5,8 %, що є несприятливим чинником в аспекті можливостей формування доданої вартості. Відбулося зростання частки експорту агропродовольчої продукції в структурі загального експорту порівняно із 2018 р. на 5 в.п., найбільше зросли поставки продукції рослинництва, що відбулося внаслідок розбалансованості взаємовідносин між виробниками та переробниками сільськогосподарської продукції. Розраховано, що упродовж 2010–2018 рр. в сільськогосподарських підприємствах валова додана вартість зросла в 6 разів, в господарствах населення – 3,4 рази. Обґрунтовано, що за період дослідження спостерігається зростання обсягів недоотриманої валової доданої вартості суб’єктів підприємницької діяльності в сфері сільського господарства від порушення еквівалентності міжгалузевих відносин, що посилює кризові процеси в галузі. Встановлено, що в основних цінах обсяги виробництва валової доданої вартості харчової промисловості зросли за період 2000–2018 рр. майже в 1,7 рази, а із використанням дефлятора лише на 50 %. Доведено зростання частки ВДВ торгівлі в загальній структурі валової доданої вартості, що свідчить про посилення її ролі у формуванні доданої вартості агропродовольства. Розрахунок зміни величини ВДВ із використанням дефлятора доводить незначне зростання, що дозволяє припустити вплив інфляційних процесів на величину показника. Узагальнено, що для сільського господарства створено несприятливі умови формування валової доданої вартості внаслідок нееквівалентності обміну з харчовою промисловістю та торгівлею, що потребує запровадження процесу регулювання формування валової доданої вартості аграрного сектору.