Використання нейролептиків, анестетиків та седативних препаратів як засобів анксіолітичної терапії у тварин

Abstract

Важливим напрямом вдосконалення антидепресантної терапії є розширення показань до використання нейролептиків, анестетиків та седативних препаратів. Всі ці засоби мають виражений нейротропний вплив. Метою роботи було вивчити стан використання нейролептиків, анестетиків та седативних препаратів як засобів анксіолітичної терапії у тварин. Проведено пошук публікацій згідно з темою дослідження відповідно до методики систематичних оглядів літератури. Для пошуку наукових статей застосовували наукометричну базу PubMed (https:// pubmed. ncbi.nlm.nih.gov). Дані літератури вказують на те, що кетамін застосовують для лікування рецидивуючих тривожних станів, як у людей так і тварин. Він забезпечує швидке і стійке полегшення симптомів тривоги за різних форм клінічного перебігу хвороби. Анксіолітичний вплив проявляється впродовж перших 12 годин після введення препарату і залишається ефективним впродовж 1–2 тижнів. Анксіолітична дія кетаміну, принаймні частково, опосередкована впливом на активність нейротрофічного фактору головного мозку у гіпокампі. Діазепам здатний значно зменшувати тривожно-депресивні симптоми та нейрозапалення у мишей з черепно-мозковими травмами. Він викликає дозозалежне збільшення рухової активності. У комбінації з метформіном діазепам є кращим терапевтичним варіантом за лікування діабету другого типу у тварин із супутнім стресовим станом. Перспективним з погляду забезпечення анксіолітичного впливу у тварин є ацепромазин. Застосування поєднаного протоколу з використанням ацепромазину сприяло значному зменшенню ознак стресу, страху та агресії під час візитів до ветеринарного шпиталю та забезпечувало анксіолітичний вплив у собак. Ацепромазин зменшує негативні наслідки транспортного стресу у диких парнокопитих тварин. Дексмедетомідин використовують з метою седації як у гуманній так і ветеринарній медицині. Цей препарат є перспективним для експериментального лікування патологій пов’язаних зі стресом, таких як тривожні розлади чи посттравматичний стресовий стан. Вважаємо, що перспективою подальшої наукової роботи в цьому напрямку є проведення досліджень з метою визначення оптимальних доз і тривалості використання потенційних анксіолітичних препаратів з урахуванням виду, віку, статі, фізіологічного стану та інших важливих клінічних параметрів хворих тварин. Використання анестетиків, нейролептиків та седативних препаратів, які зараз широко застосовують для седації чи загальної анестезії, відкриває нові можливості для лікування розладів поведінки та профілактики тривожних станів у тварин.