Порівняльна оцінка сучасних методів діагностики субклінічного маститу у корів

Abstract

Значних збитків молочному скотарству завдають хвороби молочної залози, серед яких найбільш поширеною є мастит. На різних фермах хворіє від 3 до 50 % лактуючих корів і лише у 30 % випадків захворювання проявляється клінічно, а в більшості випадків має субклінічний перебіг. Рання діагностика субклінічної стадії маститу має велике господарське, санітарне і технологічне значення. Саме від неї значною мірою залежить ефективність своєчасного лікування хворих тварин і профілактики клінічної стадії маститу та забезпечення нормальної якості молока. Дослідження проводили в НВЦ БНАУ на 92 лактуючих коровах української чорно-рябої породи. У кожної тварини проводили діагностику на субклінічний мастит. Дослідження на субклінічний мастит проводили за допомогою німецького молочного тесту EIMU і визначенням електричного опору молока. Контролювали діагностичну цінність цих методів пробою відстоювання. За результатами проби відстоювання під час проведення дослідження 92 лактуючих корів у 30 (32,6 %) виявили субклінічний мастит (було уражено 49 чвертей). Непряме визначення кількості соматичних клітин за допомогою німецького молочного тесту дозволяє експресно діагностувати субклінічний мастит з точністю 84,8 %. Використання “Електронного визначника маститу у корів” з інтерпретацією отриманих результатів за величиною електричного опору, чи різницею між показниками окремих чвертей, згідно з інструкцією, забезпечує точність результату у 82,6 і 91,3 % випадків, відповідно. Інтерпретувати показники електричного опору молока доцільно з урахуванням обох показників. Зокрема, здоровими слід вважати корів із показниками числової величини електричного опору молока 340 Y.O. і більше та з різницею між показниками чвертей 50 Y.O. і менше; для хворих тварин характерним є електричний опір секрету молочної залози в межах 260 Y.O. і менше з різницею між найбільшим і найменшим показниками окремих чвертей 100 Y.O. і більше. Сумнівним діагноз на субклінічний мастит можна вважати за показників електричного опору молока в межах 270–330 Y.O. та різниці між показниками четвертей 60–90 Y.O.