Теоретичні засади формування продовольчої безпеки країни

Abstract

Продовольча безпека посідає важливе місце в дослідженнях соціально-економічного, політичного, екологічного, демографічного, управлінського, біологічного, інформаційного, інституціонального характеру та в інших наукових напрямах. Це означає, що проблема продовольчої безпеки є не лише актуальною, але й ще складною, багатогранною та багаторівневою. Узагальнимо еволюцію підходів до визначення продовольчої безпеки та виділимо контент кожного із етапів. Для більшості наукових праць, у яких зроблено спробу щодо систематизації підходів до оцінки та визначення продовольчої безпеки є фокусування уваги не на конкретні дії держав або міжнародних організацій, а на документи декларативного характеру — меморандуми, рішення конференцій, наукові конференції. Узагальнення наукової літератури з питань забезпечення продовольчої безпеки дозволило систематизувати еволюції підходів до розуміння цієї економічної категорії. Так, привертання уваги світової спільноти до проблем виробництва продовольства, голоду, недоїдання та здоров'я були ще до створення ФАО. Узагальнюючи вищезазначене, покладено початок виходу цієї проблеми на міжнародний рівень, піднімаються питання "свободи від нужди", "свободи від голоду" та "досягнення економіки достатку", вирішення яких залежать від темпів економічного зростання, динаміки світового виробництва зернових, достатності продовольства у світі та вплив на рівень бідності та наявності й зміни кількості робочих місць. Отже, для етапу еволюції підходів до продовольчої безпеки, який припав на сімдесяті роки минулого століття, характерним є акцент на контролі світових запасів продовольства з метою забезпечення стабільного постачання продовольством населення та скорочення коливань цін на продукти харчування