Особливості молекулярно-генетичних та серологічних методів діагностики лейкозу великої рогатої худоби

Abstract

Лейкоз великої рогатої худоби є поширеним вірусним захворюванням, що вражає кровотворну та лімфатичну системи і призводить до розвитку злоякісних пухлин. Збудником хвороби є ретровірус. Діагностика лейкозу ВРХ базується на виявленні антитіл до вірусу (методами РІД та ІФА) та безпосереднього вірусного геному (ПЛР). Кожен з цих методів має свої переваги і недоліки, тому для отримання достовірних результатів рекомендовано їх комплексне застосування. Ефективних вакцин проти цієї недуги поки не існує. Тому основним методом контролю лейкозу ВРХ залишається своєчасне виявлення інфікованих тварин та їх вибракування із стада. Дотримання належних заходів біобезпеки також допомагає запобігти поширенню вірусу. Лейкоз ВРХ є поширеним у багатьох країнах світу, зокрема зустрічається в окремих регіонах України. Це вимагає постійного епізоотичного моніторингу та вжиття відповідних заходів контролю для недопущення економічних збитків тваринництву. Потрібні подальші дослідження для вдосконалення засобів діагностики та профілактики хвороби.