Фізико-хімічні показники соломи пшениці ферментованої біодеструктором вітчизняного виробництва

Abstract

Солома злакових в тому числі пшениці широко використовується в тваринництві. Солому пшениці застосовують як підстилку і складову раціонів. За порушення умов зберігання та надмірних об’ємів заготівлі щороку псується велика маса соломи, що негативно впливає на навколишнє середовище. За неконтрольованого гниття соломи збільшується кількість викидів газів у повітря. Ефективним способом утилізації зіпсованої соломи пшениці є її ферментування за використання біопрепаратів для одержання біокомпосту. Невивченим залишається питання ефективності компостування зіпсованої соломи пшениці за використання вітчизняного біодеструктора БТУ-ЦЕНТР. Метою роботи було встановлення впливу різних доз біодеструктора БТУ-ЦЕНТР на фізико-хімічні показники ферментованої соломи пшениці. Для експерименту було сформовано 4 групи буртів. У буртах із контрольної групи компостування соломи проводили без використання біодеструктора. До соломи із І дослідної групи додавали біодеструктор із розрахунку 7,0 см3/т біомаси із вологістю 65,5 %. Зіпсовану солому у ІІ та ІІІ дослідних групах обробляли розчином біодеструктора забезпечуючи його дози в межах 14,0 та 28,0 см3/т. Аерацію буртів проводили шляхом перемішування соломи періодично через кожних 8 діб. Продовж компостування визначали температуру біомаси соломи у середині буртів. У ферментованій соломі визначали вміст сирого протеїну, Фосфору, Кальцію та Нітрогену. Встановлено, що розігрів соломи у буртах розпочинався із другої доби компостування. Зростання температури біомаси у дослідних буртах відмічалось до 12 доби, а у контрольній групі до 14 доби компостування. Виявлено, що чим більшу дозу біодеструктра використовували під час обробки соломи тим температура в середині буртів була більшою. У ІІІ дослідній групі на 12 добу компостування встановлена найбільша температура соломи у середині буртів. Різниця із контролем, І та ІІ дослідними групами була, відповідно, 21,4; 15,9 та 4,1 %. Найдовше ферментування соломи пшениці за термофільного режимі було встановлено у групі де застосовували найвищу дозу біодеструктора – 18 діб. Доведено, що за використання високих доз біодеструктора підвищується вміст сирого протеїну, Нітрогену, Фосфору та Кальцію у ферментованій біомасі соломи пшениці відносно контролю.