Організаційно-правові форми захисту осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії

Abstract

Стаття містить системний аналіз форм та механізмів реалізації програмних актів, схвалених в Україні з питань захисту осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії. У роботі охарактеризовано особливості процесів розвитку нормативної бази, яка діяла стосовно захисту осіб, позбавлених особистої свободи агресором на початковому етапі формування відповідних правових моделей зокрема до прийняття Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”, та досліджене застосування відповідних нормативних механізмів у судовій практиці. В статті проведене аналіз поточної нормативної моделі захисту осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії; визначене відповідні законодавчі механізми та доведене що вони прибрали попередні недоліки правового забезпечення надання допомоги бранцям Кремля, насамперед у вимірі встановлення відповідних моделей регулювання на законному, а не підзаконному рівні, у форматі розширення та класифікації категорій осіб, які потребують на допомогу, більш чіткого та комплексного регулювання діяльності відповідної Комісії як суб’єкту владних повноважень. Стаття аналізує компетенцію та процедуру роботи відповідної Комісії як суб’єкту владних повноважень та констатує що основними викликами відповідної діяльності слід вважати баланс конфіденційності та транспарентності у процедурі захисту осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії; дотримання щодо таких осіб Комісією та іншими органами влади усього комплексу норм та процедур Женевських конвенцій та інших релевантних норм міжнародного права; потреби виконання Комісією у власній роботі стандартів Європейської конвенції прав людини щодо діяльності квазісудових органів.