Проблеми накопичених екологічних збитків землекористування: аналіз вирішення в зарубіжних країнах

Abstract

У статті запропоновано аналіз вирішення в зарубіжних країнах проблем накопичених екологічних збитків землекористування, які загострилися в Україні у зв'язку з наслідками військової агресії російської федерації. Розглянуто питання становлення законодавства з питань ліквідації накопичених екологічних збитків за кордоном, історії вжиття заходів для їх вирішення у Західній Європі та Північній Америці. Розглянуто досвід Японії, США, ЄвропейськогоСоюзу, а також існуючу практику ліквідації накопиченої екологічної шкоди. Описано питання фінансування проектів ліквідації минулих екологічних збитків. Запропоновано такі визначення "накопичених екологічних збитків": 1)Завдані в минулому екологічні збитки; історичні забруднення — наслідки господарської діяльності людей у місцях дислокації підприємств та організацій, яка здійснювалась у минулому та зумовила нинішнє забруднення земельних та інших природних ресурсів, що завдають шкоди землекористуванню та перешкоджають використанню земель у комерційних та господарських цілях; 2) Накопичений екологічний збиток — це виражена у грошовому вираженнішкода, заподіяна середовищу землекористування або його компонентів внаслідок здійснення господарської та іншої діяльності, у тому числі внаслідок порушення земле— та природоохоронного законодавства, а також збитки (витрати) на ліквідацію та запобігання негативним наслідкам, враховуючи збитки (шкоду) завдані військовими діями, завданої шкоди землекористуванню; 3) Шкода середовищу землекористування, пов'язана з минулою економічною діяльністю — шкода, заподіяна середовищу землекористування в межах земель, що знаходяться у державній власності, де господарська та інша діяльність, внаслідок якої завдано шкоди, в даний час не здійснюється, і винуватець заподіянняякої може бути встановлено. Показано, що ліквідація минулих екологічних збитків в Україні за участю механізмів фінансових запозичень Світового банку, ЄБРР та інших МФО, а також методичної допомоги від ЮНЕП, ПРООН та ЮНІДО могла б дати низку вирішальних переваг порівняно з реалізацією проектів лише власними силами, у тому числі створення конкурентного середовища та зацікавленість з боку українського бізнесу; обов'язкове залучення широкої громадськості та розкриття інформації; строгий контроль за витрачанням виділених коштів