Morphological changes of above-ground internodes of spring barley plants depending on the seeding rate and foliar top dressing

Abstract

Todeterminethecomplex influenceof theseeding ratesand foliartop dressingonmodification changesofabove-groundinternodesofspring barley plants. Methods.Field,measuring,analysis,generalization,statistical.Results.Morphological changesofabove-ground internodes underthecomplex influenceof theseeding rateand foliartopdressing were establishedandanalyzed. Thelengthof thethree lower internodes increased withanincreasein theseeding rate, and thetwo upper ones decreased.Amongthe typesof foliartop dressing, theelongationof theupper internodes,compared tothecontrol,was provided onlyby the type inwhichthe cropsweretreatedin the tillering and stem formationphase.Withanincreasein theseeding rate, thedrymassof acentimetersegmentsof all internodes and their diameter decreased. The seeding rate had a greater impact on the variability of vertical resistance indicators of spring barley plants. Thus, the range of divergence inthe plant resistance index against lodging underits influence was 18.0%, and under the influence of foliartop dressing it did not exceed 2.0 %.Conclusions. Change of the density of plants and carrying out foliar top dressing with a biostimulator-antistressant allow you to control the parameters of above-ground internodes of spring barley. The seeding rate from 350 to 450 pieces/m2ensures the formation of crops with a sufficiently high resistance to lodging. If the seeding rate increases over 450 pieces/m2there is a decrease of indicators in the resistance of spring barley plants to lodging, which is associated with the elongation of other internode at samultanious reducing its diameter due to greater competition between plants. The experiment established a high efficiency of two foliar top dressingof crops with a biostimulator-antistressant ‒ Vuksal Aminoplast to increase the vertical resistance indicators of spring barley plants, primarily by increasing the diameter of the lower internodes. Визначити комплексний вплив цих норм висіву та позакореневого підживлення на модифікаційні зміни надземних міжвузлів рослин ячменю ярого. Методи. Польовий, вимірювальний, аналіз, узагальнення, статистичний. Результати. Встановлено та проаналізовано морфологічні зміни надземних міжвузлів під комплексним впливом цих норм висіву та позакореневих підживлень. При збільшенні норми висіву довжина трьох нижніх міжвузлів збільшувалася, а двох верхніх зменшувалася. Серед типів позакореневого підживлення подовження верхніх міжвузлів порівняно з контролем забезпечувався лише тим типом, у якому культури оброблялися у фазі кущіння та формування стебла. При збільшенні норми висіву суха маса сантиметрів ментів усіх міжвузлів та їх діаметр зменшився. Норма висіву більше впливала на мінливість показників вертикальної стійкості рослин ячменю ярого. Так, діапазон розбіжності показника стійкості рослин до вилягання за його впливу становив 18,0 %, а під впливом позакореневого підживлення не перевищував 2,0 %. Висновки. Зміна густоти рослин та проведення позакореневого підживлення біостимулятором-антистресантом дозволяють контролювати параметри надземних міжвузлів ячменю ярого. Норма висіву від 350 до 450 шт./м2 забезпечує формування посівів з достатньо високою стійкістю до вилягання. При збільшенні норми висіву понад 450 шт./м2 спостерігається зниження показників стійкості рослин ячменю ярого до вилягання, що пов’язано з подовженням іншого міжвузля при одночасному зменшенні його діаметра внаслідок посилення конкуренції між рослинами. В досліді встановлено високу ефективність дворазового позакореневого підживлення посівів біостимулятором-антистресантом ‒ Вуксал Амінопласт для підвищення показників вертикальної стійкості рослин ячменю ярого, насамперед за рахунок збільшення діаметра нижніх міжвузлів.