Діагностика, лікування та профілактика панлейкопенії котів в умовах ветеринарної клініки

Abstract

У роботі проаналізовано 55 клінічних випадків хвороби на базі ВК «Діавет» (м. Київ) за 2024-2025 роки. Встановлено чітку сезонність із піком у літньо– осінній період та вікову схильність у молодняка від 1,5 до 6 місяців (72,7% випадків), що зумовлено «імунною прогалиною». Питома вага безпородних котів (метисів) становила 50,9%, що пов'язано з вільним вигулом. Комплексний діагностичний алгоритм клініки базувався на поєднанні клінічних ознак, УЗД кишечника та лабораторних тестів. Головним патогномонічним маркером визначено глибоку депресію лейкопоезу із падінням рівня лейкоцитів до 1,8±0,6×10⁹/л. Доведено високу ефективність покращеного протоколу терапії, який включав застосування розчину «Стерофундін ISO», маропітанту, омепразолу, антибіотикотерапії та раннього ентерального харчування дієтою, що скоротило термін госпіталізації на 2,2 доби. Під час обговорення обґрунтовано, що інтеграція щоденного гематологічного профілю та УЗД є надійним критерієм прогнозу перебігу хвороби. Терапевтичний успіх схеми полягає в усуненні ексикозу та відході від голодної дієти на користь ранньої нутрієнтної підтримки, яка блокує транслокацію мікрофлори й запобігає сепсису. Наголошено на небезпеці постклінічного вірусоносійства (до 4-6 тижнів), що вимагає домашньої ізоляції тварин та дезінфекції приміщень препаратом «Екоцид С». Ефективний контроль інфекції забезпечується плановою вакцинацією за техніки введення «нижче ліктя/коліна». Робота викладена на 48 сторінках основного тексту, містить 9 таблиці, 14 рисунків та список літератури з 44 джерел.