Діагностика та лікувально-профілактичні заходи за трихурозу собак

Abstract

Діагностику трихурозної інвазії у собак у зоні обслуговування ветеринарної клініки проводили комплексно на підставі епізоотологічних даних, клінічних ознак хвороби та за результатами лабораторних досліджень. При визначенні породної сприйнятливості собак до трихурозу нами встановлено, що усі досліджувані породні групи, а також метиси й безпород-ні собаки були схильні до ураження збудником T. vulpis. Дослідженнями встановлено, що найбільш інвазованою виявилася група метисів та безпород-них собак за екстенсивності інвазії 6,9 %. Менш ураженими виявилися со-баки мисливських – ЕІ – 5,4 %, а також службових й робітничих порід – ЕІ – 5,0 %. Натомість, тварини, що належали до декоративної породної групи виявилися найменш інвазованими трихурисами (ЕІ становив лише 2,6 %) Нами встановлено, що у групі тварин мисливських порід найбільш сприйнятливими до захворювання виявилися лабрадор ретривер і такса за екстенсивності інвазії 2,2 і 1,1 % відповідно. Натомість, найменш інвазованою трихурисами виявилася порода курцхаар. З-поміж собак службових та робочих порід найвищу екстенсивність трихурозної інвазії зафіксовано у порід німецька вівчарка і ротвейлер. Серед собак порід боксер, кавказька вівчарка та доберман пінчер трихурозну інвазію діагностували найрідше. Слід зауважити, що серед собак декоративних порід найбільш сприйнятливими до збудника трихурозу виявилися породи мопс, у яких показник ЕІ був найвищим й становив 0,7 % відповідно. Поряд з тим, серед собак породи пінчер хворих на трихуроз взагалі не виявлено