Особливості організації використання та охорони земель природозаповідного фонду України (на прикладі Миколаївської області)

Abstract

Раціональне використання та охорона земель природно-заповідного фонду (ПЗФ) України є одним із ключових напрямів забезпечення екологічної безпеки та сталого розвитку держави. В умовах зростання антропогенного навантаження, урбанізації та кліматичних змін, активних військових дій особливої уваги потребують питання оптимізації структури, режиму використання та реабілітаціїземель ПЗΦ. Миколаївська область має значний потенціал у розвитку природнозаповідних територій, однак їхня площа та ефективність використання залишаються недостатніми, що зумовлює актуальність проведення даного дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних та практичних засад (правових, організаційних, геодезичних та землеустроєвих) удосконалення організації використання і охорони земель природно-заповідного фонду України та виявленні особливостей їх реалізації на прикладі Миколаївської області і врахуванням впливу військових дій та завдань повоєнного відновлення. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: 1. вивчити теоретико-методологічні засади організації управління, використання та охорони земель природно-заповідного фонду України; 2. проаналізувати структуру, площу та оцінити сучасний стан земель ПЗФ Миколаївської області; 3. визначити основні загроз і чинники антропогенного та військового впливу на стан земель ПЗΦ Миколаївської області; 4. обґрунтувати рекомендації щодо удосконалення організації використання та охорони земель ПЗΦ у воєнних і післявоєнних умовах. Об'єкт дослідження – природно-заповідний фонд Миколаївської області, що зазнав впливу російсько-української війни. Предмет дослідження –теоретичні, методологічні та практичні механізми організації використання, охорони та управління земельними ресурсами природно-заповідного фонду на регіональному рівні (на прикладі Миколаївської області). Для вирішення поставлених завдань у кваліфікаційній роботі використано комплекс загальнонаукових та прикладних методів:  аналіз і синтез – для вивчення законодавчої та нормативної бази щодо земель ПЗΦ;  порівняльно-географічний метод – для аналізу територіальних відмін у структурі ПЗФ;  картографічний метод – для візуалізації просторово-часових особливостей розміщення ПЗФ, для аналізу було обрано карти ресурсу Deep state map. Співставлення карт бойових дій та ПЗΦ є досить коректним, оскільки вони виконані на одній основі Open Street Map;  статистичний метод – для опрацювання показників площ, структури та динаміки ПЗФ;  метод експертних оцінок – для визначення пріоритетних напрямів удосконалення управління землями ПЗФ. Інформаційну базу кваліфікаційної роботи становлять матеріали вітчизняних і зарубіжних періодичних видань, літературні й картографічні джерела; матеріали та офіційні документи Головного управління Держгеокадастру України, Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної військової адміністрації, Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області). Πрактичне значення одержаних результатів кваліфікаційної роботи полягає у можливості їх застосування органами місцевого самоврядування, природоохоронними установами, землевпорядними організаціями та кадастровими службами при плануванні територій, встановленні меж, веденні кадастру, здійсненні моніторингу та реалізації відновлювальних заходів на землях ПЗΦ Миколаївської області й інших регіонів України.