Удосконалення організаційно-економічного забезпечення системи управління земельними ресурсами в аграрному секторі Львівщини

Abstract

Проблеми функціювання механізмів в економіці, зокрема організаційно-економічного механізму регулювання, досліджуються в економічній науці досить тривалий період. Однак єдності у поглядах на економічну сутність, зміст і структуру організаційно-економічного механізму регулювання на сьогоднішній день не склалося. Найчастіше організаційно-економічний механізм регулювання визначається як сукупність організацій, інститутів, форм та методів для узгодження інтересів на різних ієрархічних рівнях управління, забезпечення пропорційного та збалансованого розвитку підсистеми в рамках стійкого розвитку та збереження цілісності всієї системи. Становленню ринкових механізмів регулювання земельних відносин в аграрній сфері економіки сприяла земельна реформа України. Вибір теми, визначення мети і завдань магістерської роботи зумовила недостатня вивченість питань саме організації екологічно збалансованого використання земельних ресурсів в умовах інституціональних трансформацій у теоретичному та прикладному аспектах. Метою роботи є систематизація і розвиток організаційно-економічних засад екологічно збалансованого сільськогосподарського землекористування та розроблення на цій основі практичних рекомендацій щодо удосконалення його організаційно-економічного забезпечення в умовах трансформації земельних відносин в Україні. Об’єктом дослідження є процеси формування системи екологічно збалансованого сільськогосподарського землекористування в умовах трансформації земельних відносин. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних та методичних засад організаційно-економічного забезпечення екологічно збалансованого сільськогосподарського землекористування. Методи дослідження. Методологічною основою магістерської роботи є логіко-діалектичний метод пізнання явищ і процесів в економіці природокористування загалом та в управлінні землекористуванням зокрема. Інформаційною базою досліджень є законодавчі і нормативно-правові акти України з питань природокористування, Держгеокадастру України, інших органів державного управління, а також спеціалізовані довідкові та періодичні видання, що безпосередньо стосуються економіки сільськогосподарського землекористування. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних засад і в розробленні практичних рекомендацій щодо організації екологічно збалансованого використання земель сільськогосподарського призначення у загальному контексті модернізації системи управління землекористуванням. Одержані в роботі наукові результати мають важливе практичне значення для обґрунтування і розроблення системи екологічно збалансованого сільськогосподарського землекористування на регіональному, субрегіональному, місцевому та внутрішньогосподарському рівнях.