Покращення якості геопросторових даних за допомогою некласичних методів оцінки точності GNSS

Abstract

Сучасні Геоінформаційні системи (ГІС) та картографічні додатки критично залежать від якості геопросторових даних, ключовим джерелом яких є глобальні навігаційні супутникові системи (GNSS — Global Navigation Satellite Systems), такі як GPS, ГЛОНАСС, Galileo та BeiDou. Точність GNSSвимірювань безпосередньо впливає на достовірність кадастрів, інженерних проєктів, систем точного землеробства та моніторингу деформацій. Традиційна (класична) оцінка точності GNSS ґрунтується переважно на методах математичної статистики, що використовують нормальний розподіл похибок, таких як середньоквадратична похибка (СКП) та критерії відкидання грубих похибок. Однак, в умовах інтенсивного використання GNSS у міських каньйонах, лісових масивах або під впливом іоносферних збурень, виникають негаусові та некорельовані похибки, які класичні методи не можуть ефективно врахувати або компенсувати. Ці похибки суттєво знижують якість кінцевих геопросторових даних.Актуальність теми зумовлена необхідністю розробки та впровадження нових, стійкіших і точніших методів оцінки та фільтрації похибок GNSS для забезпечення високої якості геопросторових даних, що є передумовою для прийняття надійних рішень. Теоретичні положення та практичні результати дослідження демонструють, що некласичні підходи є ключовим напрямком для забезпечення надійності та високої точності GNSS-вимірювань у сучасному геодезичному та геоінформаційному просторі. Об’єкт дослідження. Часові серії координат референцних GNSSстанцій. Предмет дослідження. Оцінювання придатності результатів GNSSспостережень для задач геодинаміки. Методи дослідження. При проведенні досліджень використані методи статистичного опрацювання та оптимальної фільтрації експериментальних даних, методи математичного моделювання. Метою дослідження є проведення теоретичних та практичних досліджень часових серій координат референцних GNSS-станцій України з метою встановлення їх придатності для геодинамічних досліджень. Відповідно до поставленої мети, необхідно вирішити такі завдання: − дослідити інструментарій опрацювання даних GNSSспостережень для отримання часових рядів координат; − виконати опрацювання часових серій координат GNSS-станцій некласичною теорією похибок вимірів для перевірки гіпотези про їх підпорядкування нормальному закону розподілу; − оцінити придатність GNSS-станцій України для геодинамічних досліджень; − запропонувати шляхи покращення якості геопросторових даних за допомогою некласичних методів оцінки точності GNSS.