Вплив удобрення на продуктивність гібридів кукурудзи в умовах НВЦ БНАУ

Abstract

Результати біометричних вимірювань свідчать, що максимальні параметри вегетативної маси, зокрема висота рослин (241,7 см), рівень прикріплення качана (91,6 см) та товщина стебла (24,8 мм), досягалися за інтенсивної схеми живлення N90P50K50 у поєднанні з підживленням карбамідом у дозі N40. У фазу цвітіння волотей найвищі показники фотосинтетичного апарату, зокрема кількість функціонально активних листків та площа листкової поверхні (56,3 тис. м²/га), зафіксовані при внесенні максимальної норми добрив N90P50K50+ N20. Важливо зазначити, що використання карбаміду N40 на ранніх етапах розвитку (фаза 3–5 листків) пролонгує активне функціонування асиміляційної поверхні посівів кукурудзи. Встановлено позитивну кореляцію між рівнем мінерального забезпечення та чистим продуктивністю фотосинтезу. Застосування добрив у дозі N90P50K50+ N40 сприяло подовженню періоду фотосинтетичної активності та підвищенню її інтенсивності, яка становила 6,5–12,8 г/см2 * добу *10-4 залежно від термінів моніторингу. Це створює надійне підґрунтя для формування високих показників структури врожаю. Аналіз елементів структури врожайності показав, що найбільш виповнені качани формувалися за максимального фону N90P50K50 та додаткового внесення аміачної селітри N40. Проведення вегетаційних підживлень забезпечило суттєве покращення морфологічних ознак порівняно з варіантами без їх застосування: маса зерна з качана зросла на 2,3–5,6 г, кількість зерен у ряду - на 0,5–0,8 шт., а маса 1000 зерен збільшилася на 12,4–26,8 г.