Удосконалення державної соціальної політики захисту військовослужбовців

Abstract

Досліджено. теоретико-методологічні засади державної соціальної політики захисту військовослужбовців. З’ясувати сутність поняття «соціальної держави» та основні підходи до його розуміння. Дослідити сутність державної соціальної політики її: цілі, функції, інструменти; особливості соціального та правового захисту військовослужбовців. Проаналізувати стан державної соціальної політики військовослужбовців в Україні. Оцінити роль і вплив Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України на реалізацію соціально-економічних гарантій військовослужбовців. Провести моніторинг системи грошового забезпечення військовослужбовців в Україні, як важливої складової державної політики соціального забезпечення. Здійснити оцінку пенсійної підтримки військових в Україні. Провести діагностику державних механізмів медичного та речового забезпечення військових. Запропонувати шляхи удосконалення державної соціальної політики військовослужбовців, вивчити кращі практики та можливості для України. Використано методичні підходи, методи: абстрактно-логічний для узагальнення теоретичних засад сутності та дієвих механізмів державної соціальної політики захисту військовослужбовців; нормативно-правового (під час дослідження інституціональних засад регулювання державної соціальної політики захисту військовослужбовців); аналізу і синтезу – при формуванні теоретичної бази дослідження; компаративного аналізу – для узагальнення світового досвіду ведення державної соціальної політики захисту військових; статистичний – під час оцінки реалізації державної політики соціального захисту військових. Виявлено, що соціальна політика – це діяльність владних структур, інших суб’єктів соціально-політичного життя, що виявляється в управлінні соціальним розвитком суспільства, у здійсненні заходів для задоволення матеріальних і духовних потреб його членів та в регулюванні процесів соціальної диференціації суспільства. Головною метою соціальної політики військовослужбовців є встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних їх потреб відповідно до особливого виду їхньої службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення військовослужбовців у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Зроблено висновок, що чинне законодавство соціального захисту військовослужбовців гарантує їм права на безоплатне отримання психологічної реабілітації; щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залучення необхідних спеціалістів; безоплатне забезпечення ліками; стоматологічну медичну допомогу; санаторно-курортне лікування; оздоровлення дітей військовослужбовців в порядку та у спосіб визначеному чинним законодавством України. Але фінансові можливості державного бюджету обмежені та є недостатніми для реалізації прийнятого законодавства. Нинішня система соціального захисту військових не була готова до масштабних боїв, у яких ті щодня травмуються, отримують інвалідність та гинуть. Через це держава недофінансовує видатки на користь військових та членів їх родин, які мають значні фінансові потреби, пов'язані з лікуванням. Вважаємо, що уряд має терміново переглянути політику соціального забезпечення військовослужбовців, і запровадити зміну принципів нарахування розміру грошових виплат, «не чесні», хто хоче «нажитись» на крові мають нести відповідальність перед законом та народом України. Призначення нових, збільшених грошових виплат в т.ч. пенсій має враховувати участь у боях, а не в тилу в затишних кабінетах. Одержані результати можуть бути використані при формуванні і реалізації національної Стратегії державної політики соціального захисту військовослужбовців.