Публічна політика розвитку туризму та культурної сфери сільських територій (на прикладі Медвинської сільської територіально громади Київської області)

Abstract

Досліджено теоpетико-методологічні засади публічної політики туризму та культурної сфери сільських територій: понятійно-категоріальний апарат публічної політики, ресурсний потенціал сільських територій: сутність та особливості, культурна сфера і туризм важливі напрями розвитку сільських територій: інституційне підґрунтя. Проаналізовано соціокультурний стан Медвинської сільської територіальної громади, її потенціал, публічну політку розвитку туризму та культурної сфери в ній. Розроблено та обґрунтовано напрями публічної політики щодо підвищення ефективного розвитку туризму та культурної сфери сільських територій. Використано методичні підходи, методи: загальнонаукові і спеціальні, зокрема: діалектичний метод пізнання (для визначення понятійно-категоріального апарату публічної політики та її особливостей в територіальних громадах); логічний (для обґрунтуванням напрямів публічної політики підвищення ефективного розвитку туризму та культурної сфери сільських територій); системний аналіз (для дослідження складових соціально-економічного розвитку громад з метою виявлення його чинників, що на нього впливають); порівняльний аналіз (для співставлення ефективності публічного управління різних громад, як в Україні, так і зарубіжних країнах); статистичні (для визначення доцільності розвитку туризму та культурної сфери сільських територій задля забезпечення їх соціально-економічного розвитку); абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень і формулювання висновків дослідження); тощо. Виявлено, що одним із системоутворюючх напрямів публічної політики є диверсифікація та розвиток сільської економіки, що передбачає залучення сільських домогосподарств до надання послуг у сфері сільського туризму; збільшення кількості зайнятих у сфері надання туристичних послуг, збільшення частки доходів домогосподарств; збільшення надходжень до місцевого бюджету. Традиційно ресурсним потенціалом сільських територій є природно-ресурсна, виробнича й соціальна складова. Проте, розвиток науково-технічного прогресу призвів до посилення інформаційної та інноваційної складових, появи нових видів діяльності на селі, зокрема, туристичної, використання яких може привести до підвищення кількісних та покращення якісних показників розвитку. Зроблено висновок, Медвинська сільська територіальна громада є одним з найбільш перспективних населених пунктів для розвитку туризму через природну різнобарвність, цілющу енергетику та помірні кліматичні умови, а також, зручне транспортне розташування. Враховуючи те, що розвиток сільського туризму може забезпечити прискорення темпів реформування економіки та зміцнення ринкових основ господарювання; збільшення дохідної складової місцевого бюджету; створення робочих місць та оптимізацію сфери зайнятості; залучення довгострокових інвестицій у високотехнологічні об’єкти дозвілля; поглиблення економічних та гуманітарних зв’язків; збільшення інвестицій, дотацій та інших форм підтримки, обсягів фінансування, призначених для підтримки гуманітарних сфер діяльності; стимулювання попиту на продукцію народних ремесл та художніх промислів ми наголошуємо, що концепцію ефективного функціонування туризму та сільських територій можна забезпечити через удосконалену систему публічного управління (кадрову, маркетингову, фінансову), гармонізацію законодавчо-нормативної бази, модернізацію механізмів та інструментів управління, модифікацію наданих послуг. Зважаючи на невизначеність тривалості війни в Україні органи місцевого самоврядування громади спільно з її мешканцями спрямувати свою діяльність на диверсифікацію аграрного бізнесу через активний розвиток туризму і культурної сфери, що стане запорукою економічної стійкості не лише громади, а й держави в цілому, її спроможності ефективно протистояти агресору. Стан матеріально-технічного забезпечення установ культури громади потребує оновлення. Сучасні умови вимагають впровадження новітніх технологічних процесів у роботу закладів культури. Одержані результати можуть бути використані при формуванні і реалізації Стратегії розвитку територіальних громад.