Детермінанти розмноження Prunus dulcis (Mill.) D.A.Webb. біотехнологічними методами

Abstract

Метою статті є встановлення трофічних та гормональних детермінантів онтогенезу регенерантів Prunus dulcis іn vitro. Однією з актуальних проблем в Україні є зміна клімату, яка зменшує рівень в досягненні сталого розвитку та ставить під загрозу як агроекологічну так і продовольчу безпеку людства. Такі зміни призводять до диверсифікації традиційного землеробства. В Україні цінною, перспективною горіхоплідною культурою, завдяки якій можливо диферсифікувати кліматичні ризики, є мигдаль. Для нашої зони не підходять сорти іноземної селекції з тривалим вегетаційним періодом та низькою зимостійкістю. В дослідженні залучено рослини чотирьох вітчизняних сортів мигдалю: Е5 Борозан, М41 Алекс, Джорджия, Луїза (занесені до реєстру в 2020 р.). Одним із надійних методів для отримання якісного садивного матеріалу, оздоровленого від хвороб, та швидких темпів розмноження є мікроклональне розмноження. Тому сучасні розсадники переходять на виробництво садивного матеріалу біотехнологічними методами. Підготовчі заходи маточних рослин донорів експлантів та деконтамінація підвищують ефективність робіт на першому етапі мікроклонального розмноження. Висаджують первинні експланти на середовища із зменшеним вдвічі умістом елементів живлення та високим умістом цитокінінів і гіберелінів. Від підбору компонентів також залежить його успішність, рН живильного середовища (трофічні детермінанти), та взаємодія екзогенних та ендогенних гормонів (гормональна детермінація.) Основними серед трофічних детермінант є синтетичні вуглеводи та мінеральні компоненти, що додають у штучні живильні середовища. Згідно з правилом Скуга-Міллєра, на етапі мультиплікації цитокініни за умістом в живильному середовищі переважають, а для коренеутворення їх уміст зменшують та водночас зменшують уміст ауксинів. За стимулювання калюсоутворення у високих концентраціях додають як ауксини так і цитокініни. Системне дослідження особливостей детермінант мікроклонального розмноження мигдалю є актуальним для створення технологій мікроклонального розмноження. Нестача чи недоступність одного з елементів впливає на рослинний обʼєкт.