Скринінг, селекція, ідентифікація пробіотичних мікроорганізмів та їх екобезпека

Abstract

У статті узагальнено сучасні підходи до скринінгу, селекції та ідентифікації пробіотичних мікроорганізмів із урахуванням їх функціональних властивостей, технологічної придатності та біо- й екобезпеки. Розглянуто критерії первинного й функціонального відбору, оцінювання антимікробної резистентності, вірулентності, токсигенності та генетичної стабільності кандидатних штамів. Охарактеризовано значення молекулярно-генетичних методів, зокрема 16S rRNA-аналізу, MALDI-TOF MS, повногеномного секвенування та біоінформатичних підходів, для таксономічної і штамової ідентифікації. Показано необхідність поєднання фенотипових, геномних і технологічних критеріїв та простежуваності культури від референтного штаму до готового продукту. Обґрунтовано, що пробіотичний статус може бути коректно встановлений лише після підтвердження функціональності, безпечності, технологічної стабільності та доведеної користі для організму-хазяїна.This article summarizes contemporary approaches to the screening, selection, and identification of probiotic microorganisms, taking into account their functional properties, technological suitability, and biosafety and ecological safety. It examines criteria for primary and functional selection, as well as the assessment of antimicrobial resistance, virulence, toxigenicity, and the genetic stability of candidate strains. The significance of molecular-genetic methods—specifically 16S rRNA analysis, MALDI-TOF MS, whole-genome sequencing, and bioinformatic approaches—for taxonomic and strain-level identification is characterized. The necessity of integrating phenotypic, genomic, and technological criteria, along with ensuring the traceability of the culture from the reference strain to the final product, is demonstrated. It is established that probiotic status can be accurately assigned only after the confirmation of functionality, safety, and technological stability, alongside proven benefits to the host organism.