Формування витрат та доходів мисливського господарства як складової біосистеми України

Abstract

В статті розглянуто умови формування витрат та доходів мисливського господарства як складової біосистеми України. Представлено гранично допустиму величину використання та надходження коштів підприємств мисливського господарства від користування мисливських угідь, розведення дичини та охорони тварин для забезпечення їх прибутковості. Обгрунтовано, що використання різнобічних методів індикативного аналізу витрат та доходів мисливського господарства як складової біосистеми України за сукупністю процесів функціонування ресурсної компоненти мисливського фонду дозволяє поєднувати економічні, екологічні та соціальні складові окремих секторів мисливської галузі із оцінкою взаємозалежних показників та факторів, що неї впливають. Доведено, що витратний та дохідних підходи визначають загальну сукупність залучених та витрачених ресурсів в господарський обіг суб'єктів мисливського господарства для кількісного та якісного поновлення мисливських угідь та охорону різних видів тварин. Вартісно-ресурсна компонента поєднує витрати на освоєння мисливських угідь та дохід від їх користування, забезпечуючи більш ефективну економічну оцінку їх безпечного використання. Сформовано оптимальну щільність основних видів мисливських тварин, залежно від середнього класу бонітету лісомисливського регіону. Обгрунтовано норми вилучення окремих видів мисливських тварин при оптимальній їх чисельності в лісомисливських регіонах України. Згруповано витрати та надходження від ведення мисливського господарства с середньому на один лісомисливський регіон України. Визначено зміни в частках витрат на охорону, відтворення, облік диких тварин та впорядкування мисливських угідь в Україні. Встановлено допустимі норми використання (відстрілу, відлову) окремих видів мисливських тварин в лісомисливських регіонах України. Визначено величину вартісно-ресурсної компоненти, як складової біосистеми країни, що має пряму залежність між надходженням коштів від користуваннямисливських угідь та розподілом витрат на їх експлуатацію, як об'єктів життєздатності мисливської галузі. The article examines the conditions of the formation of costs and revenues of the hunting as a component of the biosystem of Ukraine. The maximum allowable value of the use and income of hunting enterprises from the use of hunting grounds, game breeding and animal protection to ensure their profitability is presented. It is substantiated that the use of versatile methods of indicative analysis of the costs and revenues of the hunting as a component of the biosystem of Ukraine based on the totality of the processes of functioning of the resource component of the hunting fund allows combining the economic, ecological and social components of individual sectors of the hunting industry with the assessment of interdependent indicators and factors affecting it. It has been proven that cost and revenue approaches determine the total set of resources involved and spent in the economic cycle of the subjects of the hunting for the quantitative and qualitative renewal of hunting grounds and the protection of various species of animals. The cost-resource component combines the costs of development of hunting grounds and income from their use, providing a more effective economic assessment of their safe use. The optimal density of the main species of hunting animals was formed, depending on the average rating class of the forest hunting region. The rules for removing certain species of hunting animals at their optimal number in the forest hunting regions of Ukraine are substantiated. Costs and income from hunting are grouped with an average of one forest-hunting region of Ukraine. Changes in the shares of costs for protection, reproduction, registration of wild animals and regulation of hunting grounds in Ukraine were determined. Permissible norms for the use (shooting, catching) of certain types of hunting animals in the forest-hunting regions of Ukraine have been established. The value of the value-resource component, as a component of the biosystem of the country, has been determined, which has a direct relationship between the receipt of funds from the use of hunting grounds and the distribution of costs for their exploitation, as objects of the viability of the hunting industry.