Обґрунтування та ефективність стимуляції статевої охоти у кобил за анафродизії

Abstract

Дані літератури щодо об'єктивності клінічного та гормонального методів діагностики розладів статевих залоз суперечливі, тому що вони не завжди об’єктивно відображають стан перебігу фолікуло-лютеогенезу. Водночас, взаємозвʼязок між клінічними та ендокринними показниками наразі недостатньо зʼясований, що не дозволяє розробити обґрунтоване використання препаратів, які прискорюють прояв статевого збудження у кобил. У звʼязку з цим дослідження були спрямовані на вивчення залежності гормональних показників від розмірів, форми і консистенції статевих залоз та визначення ефективності стимуляції статевого збудження препаратами простагландину Ф-2α. Перед проведенням досліду враховували те, що екзогенний простагландин Ф-2α має як лютеолітичні властивості – обумовлює лізис жовтих тіл, так і стимулювальні – впливає на вивільнення гіпоталамусом Гн-РГ та гіпофізом гонадотропних гормонів (ФСГ, ЛГ), що приводить до прискорення прояву феноменів стадії збудження статевого циклу. Із даних, поданих у статті видно, що після застосування естрофану статеву охоту виявили у більшої кількості тварин, ніж за введення біоестрофану та у контролі. Спостерігали, що ефективність біоестрофану в порівнянні з естрофаном, за деякими показниками була нижчою: виявили статеву охоту у тварин на 29 % менше, тривалість її була на 1,5 доби довшою (8,2±1,6 проти 6,7±0,6 ), а заплідненість – на 19 % нижчою. Реакція тварин на введення препаратів до прояву потенційного лібідо (охоти з чіткими ознаками) була майже однаковою (7,0±1,8 та 7,3±1,2 діб). Ефективність препаратів простагландину Ф-2α, застосованих кобилам з анафродизією для стимуляції настання стадії збудження статевого циклу залежить від значення ІПРЯ (інтегральний показник розмірів яєчників), яке характеризує активність статевих залоз та рефрактерність їх у екзогенних простагландинів. За великого значення ІПРЯ – 14–18 см, порівняно з контролем, введення естрофану та біоестрофану збільшило кількість кобил, які проявили статеву охоту на 47,5 та 27,0 %, прискорило настання статевого збудження на 9 та 8 діб, сприяло підвищенню запліднюваності на 43 та 30 %. Враховуючи наведене вище, ІП (інтегральний показник) розмірів яєчників кобил можна використовувати для уточнення діагнозу – гіпофункція та персистенція жовтого тіла статевих залоз.