Класифікація сортів часнику озимого методом кластерного аналізу в умовах Правобережного Лісостепу України

Abstract

Проблема впливу погодних умов на продуктивність овочевих культур особливо актуальна для такої культури як часник озимий, що погано переносить вплив несприятливих погодних чинників, оскільки площі його вирощування знаходяться в зонах ризикованого землеробства. Мета досліджень – вивчення тривалості вегетаційного періоду, висоти рослин, площі листка, кількості листків на одній рослині, діаметра головки та її маси, кількості і маси зубків та особливості формування врожаю з утворення на цій основі кластерів, представники яких були б найбільш продуктивними для умов Правобережного Лісостепу України. Дослідження проводили в умовах дослідного поля Навчально-виробничого центру Білоцерківського національного аграрного університету (Правобережний Лісостеп України). Досліди закладали відповідно до Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві [20]. Густота становила 357 тис. рослин/га. За контроль брали сорт Уманського національного університету садівництва Прометей. За даними проведених досліджень встановлено, що найкращу врожайність мав сорт Любаша – 13,2 т/га, тимчасом контроль Прометей –10,8 т/га. Найбільш пристосованими до умов Правобережного Лісостепу були: Промінь, Лідія, Любаша, Тройка, Прометей (контроль). Коефіцієнт стабільності у них становив 1,1. Найвища частка товарних головок у загальній урожайності серед варіантів часнику озимого спостерігалася у сортів Добродій (98 %), Любаша (98 %), Тройка (98 %), Прометей (контроль) (98 %), Сакський (97 %), Промінь (97 %), Знахар (97 %). Вивчення сортів часнику озимого в багатовимірному просторі за 9 ознак в умовах Правобережного Лісостепу України дало змогу розподілити їх на найнижчому рівні на чотири кластери. Різноманіття сортів, які вивчали в 2018–2019 рр., представлене чотирма найбільш типовими варіантами: Лідія, Сакський, Промінь та Прометей (контроль).