Вивчення біологічних властивостей збудника стрептококозів свиней в Україні

Abstract

У статті наведені результати досліджень щодо виділення 10 ізолятів Streptococcus suis та їх ідентифікації за бактеріоскопічними, культуральними, біохімічними та біологічними властивостями. Встановлено, що серед ізолятів Streptococcus suis найвищий рівень вірулентності (LD50) до білих мишей був притаманний штамам «3/2» (187±28 КУО/см3), «21» (225±40 КУО/см3), «10» (380±48 КУО/см3) та «19» (891±63 КУО/см3 ) за середнього розрахунку на 1 дослідну тварину. Аналіз результатів досліджень з визначення локалізації збудника Streptococcus suis в тканинах організму білих мишей після їх зараження показав, що найчастіше збудник локалізувався у печінці (80%), селезінці і головному мозку (60%). Із крові збудник виділено у 82,5% випадків від усіх досліджених зразків. Найменша частота виділення Streptococcus suis спостерігалась за дослідження зразків легень – до 17,5 % від усіх дослідних зразків. В статье приведены результаты исследований по выделению и идентификации 10 изолятов Streptococcus suis путем изучения их бактериоскопических, культуральных, биохимических и биологических свойств. Обнаружен высокий уровень вирулентности (LD50) в белых мышей среди штаммов Streptococcus suis был присущ штаммам «3/2» (187±28 КОЕ/см3) «21» (225±40 КОЕ/см3) «10» (380±48 КОЕ/см3) и «19» (891±63 КОЕ/см3) при среднем расчете на 1 исследовательскую животное. Анализ результатов исследований по определению локализации возбудителя Streptococcus suis в тканях организма показал, что высокий уровень локализации возбудителя обнаружено в образцах печени (80%), селезенки и головного мозга (60%). Из образцов крови возбудитель выделен в 82,5% всех образцов. Наименьшая частота выделения Streptococcus suis наблюдалась за исследования образцов легких – до 17,5% всех зараженных белых мышей.