Please use this identifier to cite or link to this item: http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/6394
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorКорнієнко, Леонід Євгенович-
dc.contributor.authorKornienko, Leonid-
dc.date.accessioned2021-07-07T12:22:59Z-
dc.date.available2021-07-07T12:22:59Z-
dc.date.issued2014-
dc.identifier.citationКорнієнко Л.Є. Африканська чума свиней: історичні аспекти, сучасна епізоотична ситуація в світі й в україні, імунітет та перспективи вакцинопрофілактики / Л.Є. корнієнко // Наук.вісник вет. медицини: зб-к наук. праць. - Біла Церква: БНАУ, 2014. - Вип.14(114). - С.5-12.uk_UA
dc.identifier.issn2310-4902-
dc.identifier.urihttp://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/6394-
dc.descriptionIn Ukraine, an outbreak of ASF was registered in 2012 (Zaporizhia region). In 2014, two outbreaks were registered in Luhansk oblast (one among wild boars) and five outbreaks in Chernihiv oblast (two among wild boars). It is possible only to state that the pathogen entered the population of wild boars, although monitoring studies of previous years and did not detect host animals, so the epizootic situation of this disease will only get worse. The "positive" in it looks insignificant, compared to European countries, the population of wild boar in our country and insignificant, as for such territory, livestock of domestic pigs. Passive and colostral immunity is weak. Antibodies do not neutralize the virus. The reasons for the weak intensity of immunity, as well as non-neutralizing activity are associated with the peculiarities of the antigenic structure of the virus (blocking the antigen with lipids, competition or masking of protective antigens with species antigens of the virus, or host, as well as with changes in the function of lymphoid cells - a violation of the interaction of virus and antigen with macrophages and cooperation of the latter with T- and B-lymphocytes (mechanisms of viral persistence). In favor of the first hypothesis weak or altered response to inactivated drugs of the virus in both sensitive and insensitive animals. Under conditions of low antibody activity, cellular immune responses are enhanced, which are essential in blocking infection, and is also the cause of GST, allergic and autoimmune complications. In the pathogenesis and immunogenesis of ASF are allergic and autoallergic reactions play a significant role. In the case of the action of attenuated strains of the virus on lymphoid cells occurs synthesis of defective antibodies unable to neutralize the virus. Antigen-antibody complexes are formed, which are concentrated in the tissues of target organs, leading to disruption of their functions and the development of allergic and autoallergic processes; observe the stimulation of cellular immunity - lysis of infected cells sensitized by lymphocytes, isolation of mediators of cellular immunity: lymphotoxin, factor of suppression of migration of blast transformation, etc. Vaccines from attenuated strains protected 80–100% of vaccinated animals (vaccination of animals in Spain and Portugal), but induced prolonged carrier (persistence) of the vaccine virus, caused post-vaccination complications, did not prevented the survival of virulent virus. The number of immunological types of the pathogen (22 genotypes) and existence mixed or altered populations of the virus significantly limits the use of such drugs. Inactivated vaccines do not eliminate the problems of typical plurality, carriers and engraftment of virulent virus. African swine fever virus has been diagnosed with "antigenic mimicry". Surface proteins of the virus by antigenic characteristics resemble the structure of host cells. 170 virus-specific proteins were detected in ASF virus-infected cells (for example, the causative agent of CSF has only 8 virus-specific proteins), of which 35 are synthesized before viral DNA replication (early proteins) and 71 after DNA replication (late proteins). Hence, the development of vaccines using modern technology also seems almost impossible. Thus, the development of a vaccine at this stage of the study of this disease is not a reality, so come to the fore strict measures to combat and control this dangerous disease. The fight against ASF in Ukraine is based on the destruction of possible sources of the pathogen and strict veterinary measures. In the epizootic center, all susceptible animals (pigs of all ages) are destroyed. Activities in the first zone of high risk of infection (the area directly adjacent to the epizootic outbreak at a distance of 3–20 km) include slaughter of pigs kept on farms of all forms of ownership at a processing plant designated by the State Department of Veterinary Medicine exclusively for cooked products; organization of measures for the destruction of wild pigs, predators, migratory birds, rodents. Measures in the second endangered zone (the area surrounding the boundaries of the first zone with a depth of 150 km from the epizootic outbreak) provide for the registration and immunization of the entire pig population, in farms of all forms of ownership against classical swine fever with followed by intensive observation of them. African swine fever is now not only a cross-border disease, it is a global problem for veterinary services in all countries, a new challenge for the economies of developed pig farms. Now the disease has already penetrated territory of the European Union (Lithuania, Latvia, Estonia, Poland). It remains unclear how the pathogen gets on territory of Europe, it is possible that through Belarus (2 officially registered outbreaks, although according to media reports they were an order of magnitude more). To date, 7 outbreaks of this dangerous disease have been registered in Ukraine. So it is necessary to cooperate with the veterinary services of our country with the relevant services of the European Union and international cooperation in this area.uk_UA
dc.description.abstractВ Україні спалах АЧС зареєстрований у 2012 р. (Запорізька область). У 2014 р. зареєстровано два спалахи в Луганській області (один серед диких кабанів) і п’ять спалахів в Чернігівській області (два серед диких кабанів). Можна лише констатувати, що збудник потрапив до популяції диких кабанів, хоча моніторингові дослідження попередніх років і не виявляли тварин-носіїв, отже епізоотична ситуація цього захворювання буде лише ускладнюватись. “Позитивом” у ній виглядає незначна, порівняно з країнами Європи популяція дикого кабана в нашій державі і незначне, як для такої території, поголів’я свійських свиней. Пасивний і колостральний імунітет виражений слабко. Антитіла не нейтралізують вірус. Причини слабкої напруженості імунітету, а також ненейтралізуючої активності пов’язані з особливостями антигенної структури вірусу (блокування антигену ліпідами, конкуренція або маскування протективних антигенів видовими антигенами вірусу, або господаря, а також зі змінами функції лімфоїдних клітин – порушення взаємодії вірусу й антигену з макрофагами і кооперації останніх з Т- і В-лімфоцитами (механізми вірусного персистування). На користь першої гіпотези виходить слабка або змінена відповідь на інактивовані препарати вірусу як в чутливих, так і нечутливих тварин. В умовах низької активності антитіл посилюються реакції клітинного імунітету, які мають суттєве значення в блокуванні інфекції, а також є причиною розвитку ГСТ, алергічних і автоімунних ускладнень. У патогенезі й імуногенезі АЧС алергічні та аутоалергічні реакції відіграють суттєву роль. У разі дії атенуйованих штамів вірусу на лімфоїдні клітини відбувається синтез неповноцінних антитіл, нездатних нейтралізувати вірус. Утворюються комплекси антиген-антитіло, які концентруються в тканинах органів-мішеней, призводячі до порушення їх функцій і розвитку алергічних і аутоалергічних процесів; спостерігають стимуляцію клітинного імунітету – лізис інфікованих клітин сенсибілізованих лімфоцитами, виділення медіаторів клітинного імунітету: лімфотоксину, фактора пригнічення міграції бласттранстформації тощо. Вакцини з атенуйованих штамів захищали 80–100% щеплених тварин (щеплення тварин в Іспанії й Португалії), але індукували подовжене носійство (персистування) вакцинного вірусу, спричиняли поствакцинальні ускладнення, не попереджали приживання вірулентного вірусу. Численність імунологічних типів збудника (22 генотипи) та існування змішаних або змінених популяцій вірусу значно обмежує можливість використання таких препаратів. Інактивовані вакцини не знімають проблем типового плюралітету, носійства і приживлення вірулентного вірусу. У вірусу африканської чуми свиней виявлено феномен “антигенної мімікрії”. Поверхневі білки вірусу за антигенними характеристиками нагадують структуру клітин господаря. В інфікованих вірусом АЧС клітинах виявлено 170 вірусоспецифічних білків (для прикладу, у збудника КЧС лише 8 вірусоспецифічних білків), з яких 35 синтезуються до початку реплікації вірусної ДНК (ранні білки) і 71 після реплікації ДНК (пізні білки). Звідси розробка вакцин із використанням сучасних технологій також виглядає практично неможливою. Отже, розробка вакцини на нинішньому етапі вивчення цього захворювання нині не є реальністю, тому на перший план виходять жорсткі заходи боротьби й контролю цього небезпечного захворювання. Боротьба з АЧС в Україні грунтується на знищенні можливих джерел збудника інфекції і суворих ветеринарносанітарних заходах. В епізоотичному осередку всі сприйнятливі тварини (свині всіх вікових груп) знищуються. Заходи в першій зоні високого ступеня ризику занесення інфекції (територія, яка безпосередньо межує з епізоотичним вогнищем на відстані 3–20 км) включають забій свиней, що утримуються в господарствах усіх форм власності на переробному підприємстві, визначеному Державним департаментом ветеринарної медицини виключно для виготовлення варених виробів; організація заходів щодо знищення диких свиней, хижих тварин, перелітної птиці, гризунів. Заходи у другій загрозливій зоні (територія, що оточує межі першої зони глибиною до 150 км від епізоотичного вогнища) передбачають облік та імунізацію всього поголів’я свиней, у господарствах всіх форм власності проти класичної чуми свиней з наступним посиленим спостереженням за ними. Африканская чума свиней нині є не лише транскордонною хворобою, це глобальна проблема для служб ветеринарної медицини всіх країн, новий виклик для економік країн із розвинутим свинарством. Нині хвороба вже проникла на територію Євросоюзу (Литва, Латвія, Естонія, Польща). Залишається незрозумілим шлях потрапляння збудника на територію Європи, не виключено, що через Білорусь (2 офіційно зареєстрованих спалахи, хоча за даними СМІ їх було на порядок більше). На сьогодні в Україні зареєстровано 7 спалахів цього небезпечного захворювання. Таким чином необхідна співпраця служб ветеринарної медицини нашої країни з відповідними службами країн Євросоюзу та міжнародне співробітництво у цій царині. В Украине вспышка АЧС зарегистрирована в 2012 (Запорожская область). В 2014 зарегистрированы две вспышки в Луганской области (один среди диких кабанов) и пять вспышек в Черниговской области (два среди диких кабанов). Можно лишь констатировать, что возбудитель попал в популяцию диких кабанов, хотя мониторинговые исследования предыдущих лет и не выявляли животных-носителей, следовательно эпизоотическая ситуация относительно этой инфекции усложнилась. "Позитивом" здесь выглядит незначительная по сравнению со странами Европы популяция дикого кабана в нашем государстве и незначительное, как для такой территории, поголовье домашних сви-ней. Пассивный и колостральный иммунитет при этой болезни выражен слабо. Антитела не нейтрализуют вирус. Причины слабой напряженности иммунитета, а также ненейтрализирующей активности связаны с особенностями антигенной структуры вируса (блокировка антигена липидами, конкуренция или маскировка протективных антигенов видовыми антигенами вируса, или хозяевами, а также с изменениями функции лимфоидных клеток – нарушение взаимодействия вируса и антигена с макрофагами и кооперации последних с Т- и В-лимфоцитами (механизмы вирусной персистенции). В пользу первой гипотезы говорит слабый или измененный ответ на инактиванные препараты вируса как на чувствительных, так и нечувствительных животных. В условиях низкой активности антител усиливаются реакции клеточного иммунитета, которые имеют существенное значение в блокировании инфекции, а также является причиной развития гиперчувствительности медленного типа, аллергических и аутоиммунных осложнений. В патогенезе и иммуногенезе АЧС аллергические и аутоаллергическое реакции играют существенную роль. В случае действия аттенуироованных штаммов вируса на лимфоидные клетки происходит синтез неполноценных антител, не способных нейтрализовать вирус. Образуются комплексы антиген-антитело, которые концентрируются в тканях органов-мишеней, приводя к нарушению их функций и разви-тию аллергических и аутоаллергических процессов; наблюдают стимуляцию клеточного иммунитета – лизис инфицированных клеток сенсибилизированных лимфоцитами, выделения медиаторов клеточного иммунитета: лимфотоксина, фактора угнетения миграции бласттранстформации и т.д. Вакцины из аттенуированных штаммов защищали 80–100% вакцинированных животных (прививки животных в Испании и Португалии), но индуцировали длительное носительство (персистенцию) вакцинного вируса, вызывали поствакцинальные осложнения, не предупреждали приживаемость вирулентного вируса. Численность иммунологических типов возбудителя (22 генотипа) и существование смешанных или измененных популяций вируса значительно ограничивает возможность использования таких препаратов. Инактивированные вакцины не снимают проблем типичного плюралитета, носительства и приживания вирулентного вируса. У вируса африканской чумы свиней обнаружен феномен "антигенной мимикрии". Поверхностные белки вируса по антигенным характеристикам напоминают структуру клеток хозяина. В инфицированных вирусом АЧС клетках обнаружено 170 вирусоспецифических белков (например, у возбудителя КЧС лишь 8 вирусоспецифических белков), из которых 35 синтезируются до начала репликации вирусной ДНК (ранние белки) и 71 после репликации ДНК (поздние белки). Отсюда разработка вакцин с использованием современных технологий также выглядит практически невозможной. Таким образом, разработка вакцины на нынешнем этапе изучения этого заболевания в настоящее время невозможна, поэтому на первый план выходят жесткие меры борьбы и контроля этого опасного заболевания. Борьба с АЧС в Украине основывается на уничтожении возможных источников возбудителя инфекции и жестких ветеринарно-санитарных мероприятиях. В эпизоотическом очаге все восприимчивые животные (свиньи всех возрастов) уничтожаются. Мероприятия в первой зоне высокой степени риска занесения инфекции (территория, которая непосредственно граничит с эпизоотическим очагом на расстоянии 3–20 км) включают убой свиней, содержащихся в хозяйствах всех форм собственности на перерабатывающем предприятии, определенном Государственным департаментом ветеринарной медицины и мясо используется исключительно для изготовления вареных продуктов; организация мероприятий по уничтожению диких свиней, хищных животных, перелетной птицы, грызунов. Мероприятия во второй угрожаемой зоне (территория, окружающая пределы первой зоны на глубину до 150 км от эпизоотического очага) предусматривают учет и иммунизацию всего поголовья свиней, в хозяйствах всех форм собственности против классической чумы свиней с последующим усиленным наблюдением за ними. Африканская чума свиней в настоящее время является не только трансграничной болезнью, это глобальная проблема для служб ветеринарной медицины всех стран, новый вызов для экономик стран с развитым свиноводством. Сейчас болезнь уже проникла на территорию Евросоюза (Литва, Латвия, Эстония, Польша). Остается непонятным путь попадания возбудителя на территорию Европы, не исключено, что через Беларусь (2 официально зарегистрированных вспышки, хотя по данным СМИ их было значительно больше). На сегодня в Украине зарегистрировано 7 вспышек этого опасного заболевания. Таким образом необходимо сотрудничество служб ветеринарной медицины нашей страны с соответствующими службами стран Евросоюза и международное сотрудничество в этой области.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherБНАУuk_UA
dc.subjectафриканська чума свинейuk_UA
dc.subjectвакцинаuk_UA
dc.subjectтранскордонна інфекціяuk_UA
dc.subjectепізоотична ситуаціяuk_UA
dc.subjectмеханізми персистуванняuk_UA
dc.subjectлатентна інфекціяuk_UA
dc.subjectдикий кабанuk_UA
dc.subjectафриканская чума свинейuk_UA
dc.subjectтрансграничная инфекцияuk_UA
dc.subjectэпизоотическая ситуацияuk_UA
dc.subjectлатентная инфекцияuk_UA
dc.subjectмеханизмы персистенцииuk_UA
dc.subjectAfrican swine feveruk_UA
dc.subjectvaccineuk_UA
dc.subjectcross-border infectionuk_UA
dc.subjectepizootic situationuk_UA
dc.subjectmechanisms of persistenceuk_UA
dc.subjectlatent infectionuk_UA
dc.subjectboaruk_UA
dc.titleАфриканська чума свиней: історичні аспекти, сучасна епізоотична ситуація в світі й в україні, імунітет та перспективи вакцинопрофілактикиuk_UA
dc.title.alternativeAfrican swine fever: historical aspects, the current epizootic situation in the world and in Ukraine, immunity and prospects for vaccine preventionuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
dc.identifier.udc619:616.98:578.833.31:616-036.22uk_UA
Appears in Collections:Наукові публікації

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
afrykans'ka_chuma_svynej.pdf366,31 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.