Біоекологічні особливості формування патогенної мікобіоти квітниково-декоративних рослин (на прикладі Callistephus chinensis (L.) Neеs) у структурі озеленення урбоекосистем.

Abstract

Проведено оцінювання фітопатологічного стану угруповань Callistephus chinensis (L.) Neеs в урбанізованих екосистемах лісостепової зони та встановлено видовий склад патогенної мікобіоти, як основні природні причини порушень комплексної зеленої зони і композиційної цілісності квітникових культурфітоценозів, що інтенсивно проявляються внаслідок негативної дії антропогенного навантаження. Уточнено видовий склад та проведено таксономічне оцінювання патокомплексу, де царство Fungi займає домінуюче місце і представлене 20 (84 %) видами збудників із 11 (85 %) родів, 9 (82 %) родин, 7 (78 %) порядків, 2 (67 %) відділів, де перевагу має відділ Ascomycota, який представлений 18 (90 %) видами, а за кількістю видів переважають порядки Dothideales (6 видів, 26 %) та Hypocreales (5 видів, 21,7 %). Встановлено екологічні ніші основних патогенів калістефусу китайського: мікроміцети Botryotinia fuckeliana (de Bary) Whetzel., Fusarium oxysporum Schltdl. (1824), Verticillium albo-atrum Reinke & Berthold. V.dahliae Kleb. виявлено на всіх вегетативних та репродуктивних органах; Phytophthora cactorum J. Schröt. (1886) – підземних та надземних; Rhizoctonia solani J.G. Kühn (1858) – підземних частинах та насінні; Alternaria zinniae M.B. Ellis (1972) – надземних частинах та насінні. У фітопатогенному комплексі підземних органів домінуюче місце має фузаріозна коренева гниль, зумовлена збудниками Fusarium oxysporum, F.culmorum (Wm.G. Sm.) Sacc. (1895), Gibberella zeae (Schwein.) Petch, G. avenacea R.J. Cooke, Haematonectria haematococca (Berk. & Broome) Samuels & Rossman з середньорічними показниками поширення в межах від 5 до 89 %. Середньорічне поширення фузаріозного в’янення калістефусу китайського, зумовленого збудниками Fusarium oxysporum, F. oxysporum f. callistephi W.C. Snyder & H.N. Hansen становило 40,9 %. Патогенна мікобіота за показниками чинника передачі інфекції належить до екологічних груп: повітряно-крапельної інфекції (54,2 %), ґрунтової інфекції (45,8 %); за еколого-трофічними властивостями до: біотрофів (70,8 %), сапротрофів (29,2 %).