Аналіз гідротехнологічної складової індустріальних акваферм за замкнутого водопостачання

Abstract

Сучасні технології вирощування форелі, осетрових, тилапії, пенгасіуса та інших гідробіонтів є складним багатогранним процесом, до якого залучені ряд чинників: риба і мікрофлора біофільтра, а об’єднувальною ланкою слугує вода. Важливе значення для вирощування риби має температура води, рН, вміст хіміч-них елементів і солей. Впродовж всього вегетаційного періоду температура води в басейнах дослідного господарства коливалась у межах 6,6–14,3°С. Ці температури входять до загальноприйнятого діапазону оптимальних температур 7–18°С, за якого апетит райдужної форелі є найкращим. Поза цим діапазоном риба втрачає апетит, а в разі досягнення критичних відміток взагалі не харчується. Між інтенсивністю живлення і ефективністю використання спожитого корму існує пряма залежність. Запах води досліджували в двох термічних режимах – за температури 20 та 60°С. Суттєвих відмінностей за запахом у воді з різними температурами не виявили. Низькі рівні pH знижують ефективність біофільтрації, а високий показник pH спричиняє токсичний ефект, тому важливо регулювати pH відповідно до ефек-тивності біофільтра. На різних стадіях розвитку райдужна форель неоднаково реагує на несприятливі значення рН. Оптимальні і допустимі діапазони рН води для різних вікових груп вирощування також різняться. Найбільш сприятливою для розвитку райдужної форелі є вода середньої жорсткості. Упродовж періоду досліджень уміст хлоридів у воді жодного разу не перевищував нормативних значень. Однак для цього показника також була характерна сезонна динаміка. У березні кількість хлоридів була на рівні 540 мг/дм3, жовтне-вий показник збільшився в 1,24 разa, а в грудні знову зменшився, практично до березневого значення. Кількість сульфатів у всіх досліджених пробах не переви-щувала ГДК і була в середньому в 5 разів менша. Уміст загального заліза не перевищувало нормативне. Саме показник вмісту заліза ключовим для систем замкнутого водопостачання, що вказує у подальшому на виживаність молоді в установках. Підвищення умісту заліза в воді небезпечне для риби, оскільки гідроксид заліза може осаджуватись на їх зябрових пелюстках і погіршувати дихання та йонний обмін. Істотно зростає також уразливість організму до захворювань.