Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/3270
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКаркач, Петро Михайлович-
dc.contributor.authorKarkach, Peter-
dc.contributor.authorМашкін, Юрій Олексійович-
dc.contributor.authorMashkin, Yurii-
dc.contributor.authorБількевич, Віта Володимирівна-
dc.contributor.authorBilkevych, Vita-
dc.contributor.authorФесенко, Василь Федорович-
dc.contributor.authorFesenko, Vasily-
dc.date.accessioned2019-12-17T13:58:37Z-
dc.date.available2019-12-17T13:58:37Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.citationЯєчна продуктивність батьківського стада перепелів в залежності від термінів їх фотостимуляції / П.М. Каркач, Ю.О. Машкін, В.В. Бількевич, В.Ф. Фесенко // Наукові горизонти: науковий журнал .- 2019 .- № 8(81) .- С. 58-63. doi: 10.33249/2663-2144-2019-81-8-58-63uk_UA
dc.identifier.issn2663-2144-
dc.identifier.urihttp://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/3270-
dc.descriptionStudies to determine the rational length of photo-stimulation of the Japanese quail parent flock (Coturnix japonica) were carried out at a farm in Kiev region. It was found that mating of male and female quails at the earlier age of 4 weeks, has led to an increased mortality of female quails starting with the first month of breeding. In general, for the entire 7-month productive period, the quail safety indicator was the highest in the 2nd experimental group (90.0%) and in the 3rd control group (89.2%), in which the mating began at the age of 5 and 6 weeks. In the 1st experimental group, where the mating of quails began at the earlier age of 4 weeks, the safety was 1.7-2.5% less than in the groups 2 and 3. With regard to the quails egg productivity by each group, it was found that the 10% of eggs were laid at the age of 51–52 days in groups 1 and 2, while in groups 3 and 4 the same indicator was achieved 2-3 days later. However, all groups reached the 50% rate of the egg production intensity at the same age of 62-64 days. The egg production rates for initial and average hens in group 1, where the mating began at the age of 4 weeks, were the lowest and amounted to 124.1 and 133.7 eggs. The most optimal, given the productivity data, was the acquisition of quail parent stock at the age of 5 weeks, which contributed to the achievement of 131.2 and 138.3 eggs rate respectively per initial and average quail hen, which was 7.1 and 4.6 eggs, or 5.7 and 3.4% more than in the 1st experimental group. Comparing the egg productivity indicators in the 2nd, 3rd and 4th experimental groups, it is worth noting that the acquisition of quail parent stock at the age of 6-7 weeks resulted in a decrease in egg production per initial and average quail hen respectively by 3–3.5 and 2.9–3.4 eggs, or by 2.3–2.7% and 2.1–2.5%, compared to the 2nd group where the mating began at the age of 5 weeks. It was observed a tendency of increase in the average egg mass to 10.05g and the total egg mass per average layer during the whole experiment cycle to 1.390 kg in the 2nd experimental group, compared to other groups. The data obtained give enough grounds to believe that the most favourable for the acquisition of Japanese egg quail parent stock is the age of 5 weeks.uk_UA
dc.description.abstractДослідження по визначенню раціонального терміну фотостимуляції батьківського стада перепелів японської породи (Coturnix japonica) яєчного напрямку продуктивності проводилися в умовах фермерського господарства Київської області. Встановлено, що підсаджування самців до самочок перепелів, у більш ранньому 4-тижневому віці призводило до збільшення відходу поголів’я самочок, починаючи вже з першого місяця племінного використання. В цілому за весь 7-ми місячний продуктивний період показник збереженості перепелів був найбільшим у 2–й дослідній групі – 90,0% та у 3–й контрольній групі – 89,2%, де комплектування племінного стада здійснювалося у 5-ти та 6-ти тижневому віці. У першій дослідній групі, де комплектування племінного стада здійснювалося в більш ранньому 4-тижневому віці, збереженість була на 1,7-2,5% меншою в порівнянні із 2 та 3 групами. За основними результатами яєчної продуктивності перепілок по групам встановлено, що вік знесення 10% -ї кількості яєць припадав на 51-52 день продуктивності у 1-й та 2-й групах досліду, тоді як у 3-й та 4-й групах цей термін був на 2-3 дні пізнішим. Хоча на 50% -ву інтенсивність несучості всі групи досліду вийшли у однаковий 62-64-деннний термін. Показники несучості на початкову та середню несучку в першій групі, комплектування батьківського стаду якої проводили у більш ранньому 4-тижневому віці, були найменшими і складала 124,1 і 133,7 шт яєць. Найбільш оптимальним, враховуючи наведені дані продуктивності, виявилося комплектування батьківського стаду перепелів у 5-тижневому віці, що сприяло отриманню несучості як на початкову, так і на середню несучку на рівні 131,2 та 138,3 шт яєць, що було на 7,1 та 4,6 яєць, або на 5,7 та 3,4% більше, ніж у першій групі досліду. Порівнюючи показники яєчної продуктивності 2,3, та 4 груп досліду, необхідно відзначити, що більш пізнє комплектування батьківського стаду у 6 та 7-тижневому віці призводило до зменшення показників несучості як на початкову, так і на середню несучку в порівнянні із другою групою, яку комплектували у 5–тижневому віці відповідно на 3-3,5 та 2,9-3,4 шт яєць, або на 2,3-2,7% та 2,1-2,5% відповідно. Встановлено тенденцію щодо збільшення середньої маси яєць перепілок до 10,05 г та яєчної маси на середню несучку за період досліду до 1,390 кг у 2-й дослідній групі, порівняно із іншими групами. Отримані дані є підставою зробити висновок, що найбільш сприятливим терміном комплектування батьківського стада перепелів японської породи яєчного напрямку продуктивності є термін комплектування у 5-тижневому віці.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherЖитомирський національний агроекологічний університетuk_UA
dc.subjectперепелиuk_UA
dc.subjectбатьківське стадоuk_UA
dc.subjectтерміни комплектуванняuk_UA
dc.subjectяєчна продуктивністьuk_UA
dc.subjectquailuk_UA
dc.subjectparent stockuk_UA
dc.subjectаcquisition timeframesauk_UA
dc.subjectegg productivityuk_UA
dc.titleЯєчна продуктивність батьківського стада перепелів в залежності від термінів їх фотостимуляціїuk_UA
dc.title.alternativeEgg production by quails depending on the length of their photo-stimulationuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
dc.identifier.udc636.6.033.083.312uk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Yaiechna_produktyvnist.pdf673,89 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.